Загальні збори тов. "Дністер". В понеділок дня 24. мая 1920 відбулися Звичайні Загальні Збори Товариства взаїмних обезпечень і взаїмного кредиту "Дністер" при участи близько 70 відпоручників з усіх сторін краю. На зборах тих під проводом президента Романа Сосновського принято звіти Дирекциї і Надзираючої Ради з діяльности, як також замкнення рахунків за адм. рр. 1918 і 1919. а на внесення ревізійної комісії, представлене п. Миколою Мельником, уділено Дирекції і Надзираючій Раді абсолюторію за оба ці роки. При переведених опісля доповняючих виборах вибрано на членів Надзираючої Ради: Дра Евгена Гвоздецького, інж. Григорія Пежанського, надр. Романа Сосновського, мітр. о. Івана Гордієвського, мітр. о. Дра Василя Левицького, Гриня Тершаківця і крил. о. Алексія Пясецького; на заступників членів Надз. Ради: госп. Семена Бубелу, Дра Володимира Вергановського, Дра Стефана Витвицького, Михайла Стефанівського і радн. Юліяна Федусевича. Вкінци на членів Ревізийної Комісії вибрано пп. Миколу Мельника, Юліяна Січинського і Миколу Заячківського, а на заступника п. Александра Гошовського. З білянсової надвижки То-ва вз. обезп. "Дністер" — по приділенню статутом означених квот до пенсійного і резервового фонду, призначено квоту поверх 309.000 К на 10% звороти для членів, а квоту 25.000 на гуманітарні і загально пожиточні ціли; з зиску Тов-а вз. кред. "Дністер"; призначено членам дивіденду в висоті 3%.

 

З судової салі. Дня 22. ц. м. відбулася в окружному карному суді перед зміцненим трибуналом розправа проти Данька Пелешка, Івана Задолинного і Ілька Пилипишина з села Голе равське, що дня 28. листопада 1918 р. при помочі українських жовнірів арештували двох Поляків в селі, братів Перутів. Обжаловані мали відтак запровадити до села Камінка-Липник і по фалшивому представленню обох Перутів, як польських шпіонів, український офіцир казав їх розстріляти. Розправа не виказала їх вини і трибунал увільнив їх від вини і кари. Обвинені сиділи 9 місяців в тюрмі. В тій самій справі арештовано перед тижнем і привезено до Львова Нестора Заугольного, і тепер ведеться проти нього слідство.

 

"Поліція паньствова" у Східній Галичині. Супроти цього, що 7 останніх повітів Східної "Малопольскі" (Збараж, Тернопіль, Скала, Теребовля, Чортків, Гусятин, Борщів) вилучено з етапної области Округа Ґенерального Львів, має місце польської полевої жандармерії заступити з днем 1. червня т. зв. "поліція паньствова".

 

Добрий примір. Заходом кількох одиниць з поміж учительства зорганізовано при товаристві "Взаїмна Поміч" секцію правної оборони учительства. В секції працює чотири сили. Досі внесла секція до Р.Ш.К. 3 меморіяли і 3 реферати. В них подано матеріяли про мартирольоґію українського народнього учительства і піддано річевій критиці безправне поступовання властей супроти укр. учительства. З рамени секції інтервенювало 6 депутацій в Р.Ш.К. Досі не принято ще около 300 учителів до служби. Матеріяли про мартирольоґію нашого учительства вислано також до Варшави і у відповідні місця за границею. Розуміється, ся праця вимагала значних видатків. Видатки покрило учительство зі складок. Зі складок несло учительство також матеріяльну поміч родинам тих учителів, які є при війську, по тюрмах, або не приняті до служби. Коли візьметься під увагу, що народне учительство розсипане по цілому краю, що не має змоги безпосередної комунікації, що орґанізація розпочинала працю зі смішно дрібною квотою, вислід їхньої праці імпонуючий. Візьміть орґан учительства "Учительське Слово," зайдіть до "Взаїмної Помочи" — і маєте всі дані про стан учительства.

А як мається справа з иншими українськими службовиками? Суд, залізниця і т. д. мають евіденцію своїх товаришів по фаху? Вониж живуть по містах. Всі дані лекше їм зібрати. Лекше їм зорґанізуватися, тай менша нагінка на них. Не наскакує їм на пяти жандарм, економ і и. теперішні потентати на селі. Що вони зробили самі для себе? Нічого! А вартоб їм зайти до "Взаїмної Помочи" і приглянутися праці в секції Правної оборони.

 

Насильна бранка в Сяніччині. З Сяніччини доносять, що від довшого часу в цілім повіті польські військові власти ведуть нагінку за всіми, які є в пописовому віці. Не оминають теж і Українців, говорячи, що й вони мусять служити при польському війську. Жовнірі переводять по ночах ревізії, перешукують довколичні ліси, чи там які хлопці не поховалися. В тій справі відносилося українське громадянство і до місцевих військових властей і до Варшави, одначе безуспішно. По нинішний день не прийшла ніяка відповідь і жандармерія продовжує свою нагінку.

 

Хліб у Львові. Від середи, дня 26. мая буде продаватися хліб о вазі 1 кґ. з білої американської муки в ціні по 6 м. 30 ф. або 9 кор. за бохонець. Купці мають зголоситися по асиґнати 23. і 26. мая.

 

Громадська думка

 

28.05.1920