Звідомлення польського ґенер. штабу з дня 22 ц. м. На південний схід від Білої Церкви наша кіннота виперла неприятеля в числі до 200 людей з Медвиня. В цій акції був ранений і добитий кольбами неприятелем пор. 14 п. Заремба. Позатим на цілім українськім фронті звичайна діяльність стежних відділів.

Значні сили неприятеля, уґруповані на відтинку на південь від Двини повтаряли дня 21 ц. м. уперті наступи в загальнім напрямі через Глибоке. Наші відділи ведучи успішні протинаступи, здержали на цілій лінії напір противника. Одночасно ударемнено між Борисовом і Бобруйськом спроби великих большевицьких сил, які намагалися в кількох місцях сфорсувати Березину. Важкі бої, при яких неприятель поносить дуже великі втрати ведуться дальше на цілім фронті.

 

Звідомлення польського ґенерального штабу з 23 ц. м.

На південнім фронті в ціли відкинення неприятеля, який громадить свої сили, перевели ми випадову акцію, яка відкинула неприятеля з Верхівки, Тростянця, Гордиївки. Неприятель потерпів діймаючі втрати. На схід від Білої церкви відкинули ми большевицькі відділи, що концентруються в Карабищи і Богославю. В области Київа і на північ здовж Дніпра інтензивна стежна діяльність. Неприятель веде дальше офензиву на південь від Двини. Одночасно вдарили большевики на кільканайцяти місцях Березини, що свідчить, що неприятель уперто і з накладом усіх середників, які має до розпорядимости стремить до осягнення більших успіхів на польськім фронті. Наступи червоних відділів розбиваються на цілій відпорній оборонній лінії.

Коло устя ріки Ольші до Березини неприятель використовуючи лісисті побережа переправився дарабами на західний беріг Березини. Шість наших компаній, висланих поспішно з Борисова жвавим концентричним ударом знищили майже одну ворожу бриґаду. В боях над Березиною наші відділи взяли 400 полонених і кільканайцять машинових крісів.

 

Ґенеральна протиофензива червоної армії.

Зі Стокгольму доносять: дня 22 ц. м. На цілім фронті розпочалася ґенеральна протиофензива червоної армії. Її рішено на воєнній раді, в якій взяли участь усі царські ґенерали. Це рішення оголосили прилюдно народні комісарі та заосмотрили його відозвами до людности.

 

Успіхи большевиків в Персії.

Лондонські денники подають подробиці про большевицький наступ в Персії. По цим донесенням большевицькі сили, які оцінювано досі тільки на одну дивізію, мають бути значно більші. Вони скріплені ще частю військ Куропаткіна, котрий оперує зі своєю армією на Кавказі.

Анґлійці мають до 70 тисяч війська, одначе воно так розсіяне, що поодинокі части тієї армії находяться в крайній небезпеці, бо можуть бути цілковито відтяті большевиками. З Персами заключили анґлійські війська завішення оружя, наслідком чого большевики зареквірували перську фльоту, одначе здержали дальший похід у схід у середню Персію.

 

Брусілов військовим диктатором.

"N. Fr. Presse" доносить з Вашінґтону: Відомости зі Східної Азії потверджують, що ґен. Брусілов на бажання совітського уряду перейняв справді військову диктатуру для yсіx справ, що торкаються війни.

 

Чехи громадять війська на Шлеську.

"Наруд" з 23. ц. м. доносить з Тешина, що з Прерова відійшли в сторону Моравської Острави 3 поїзди з чеським військом.

 

Заплата за окупацію.

Німецькі денники доносять, що за окупацію Франкфурту зажадала Франція 24.5 міліонів марок, про що повідомлено представників Німеччини в Парижі, мотивуючи своє домагання тим, що Німеччина зневолила Францію до окупації, бо не додержувала умов мирового договору.

 

О мандат над Кримом.

П.А.Т. доносить, що делєґат Криму предложив ґенеральному секретареви Ліґи Народів прохання о уділення Польщі мандату над Кримом.

 

Восьмий конґрес суфражисток в Женеві.

Восьмий і по всякий правдоподібносте останній (тому, що в державах, де суфражистський рух виказував активність, жінки вже осягнули виборчі права) конґрес суфражисток відбудеться в Женеві між 6–12 червня с. р. Він заповідається дуже цікаво.

Як офіціяльні представниці держав приїдуть від Анґлії лєді Астор, перший жіночий член анґлійського парляменту, від Сполучених Держав Америки назначена президентом Вільсоном пані Данієльс, жінка міністра маринарки, від Швеції учителька вищої дівочої школи в Штокгольмі Анна Вітльок. Ліґа Народів висилає одного члена свого секретаріяту.

Багато видних борців за рівноправність жінки буде присутних на конґресі, багато жінок, що занимають видні державні і горожанські становища м. ин. президентка урядового бюра для охорони дітей в Америці, екссенаторка з Колорадо, члениця міської ради в Ліверпуль, жінка мировий суддя і т. д. Жіночий пастор панна Ройден, знана льондонська проповідниця, відслужить на відкриття конґресу в женевській катедралі відправу.

На останнім конґресі мали жінки виборче право лишень в Норвеґії, Фінляндії, Австралії, Новій Заляндії і в вісьмох державах Америки. Тепер мають його вже в Канаді, Данії, Німеччині, Великій Британії і Ірляндії, Голяндії, Ісляндії, Ямайці, Анґлійській Східній Африці, Австрії, Польщі, Родезії, Росії, Швеції, Чехословаччині і Угорщині а також на Україні. На 36 держав американської Унії в 35 мають жінки виборче право.

Ціль, яку поставив собі Інтернаціональний Союз, за виборче право жінок можна уважати майже осягненою. Мимо сього не закриється правдоподібно Союза, але лишень розшириться його діяльність і компетенції. Данські жінки пропонують, щоби орґанізація боролася за рівноправність жінки і в инших сферах публичного життя: за горожанські права для заміжних жінок, рівність що до підданства (незалежно від підданства чоловіка), рівність в опікунчім праві, в моральних домаганнях, за рівну заплату при рівній праці і т. д.

Відбудеться особливе засідання, на якім будуть брати участь лишень жінки, що є послами до парляментів.

Перший раз прибудуть делєґатки з Індії і з Японії. Участь жінок Орієнту збудить велике заінтересовання на конґpeсі, бо жіночий рух на Сході зростає з дня на день.

Також українське жіноцтво робить через Українську Секцію Інтернаціональної Ліґи Миру і Свободи з осідком в Берні (Швайцарія) заходи, щоби взяти участь в конґресі, що певно причиниться до ще більшої популяризації ідеї української самостійности. Марійка Донцов.

 

Громадська думка

 

26.05.1920