Вчера о годинї 4-тій з полудня відбув ся річний загальний збір "Клюбу Русинок" у Львові в комнах засїдань товариства "Просвіта" при досить численній участи членів. До нового видїлу увійшли: панї Г. Шухевичева, панї В. Коцовска, панї Є. Стефановичева, панна М. Вояковска, панї Потелицка, панї О. Франкова, панна О. Барвіньска, панї О. Вережницка і панї Паньковска; до комісії контрольної: панї Е. Барвіньска, панї Дольницка і панна О. Кулачковска. Ширше справозданє зі збору подасть ся пізнїйше.
192-га читальня "Просвіти" завязує ся в Стібнї повіта перемиского.
Огнї. В Вишнївчику повіта підгаєцкого згоріло три господарства. Шкода 4.000 зр. — В Ясенівци повіта долиньского згоріли два господарства. Шкода 5.500. — В Баворові повіта тернопільского згорів американьскій млин з маґазинами і будинками господарскими. З млина перекинув ся огонь до села та знищив кілька селяньских загород.
Дирекція вистави львівскої розпродує позісталі по виставі столи, крісла, зелїзні ліжка, матераци, подушки, а також кухонну посудину мідяну, порцелянову і скляну. Випродаж відбуває ся що дня, винявши недїлї і свята, в годинах від 9-тої рано до 1-ої в полудни і від години 4-тої до 6-тої по полудни в бюрі вистави при улици Красицких ч. 6.
Обманець. Львівска поліція приарештувала Рудольфа Шпіґля, котрий, яко аґент фірми банкирскої "Урбан в Бернї" ходив в послїдних днях по Львові і продавав різним людям, особливо служницям і робітникам, австрійскі льоси червоного хреста на рати. Забрані гроші не відсилав до фірми, але ховав в свою кишеню. За один льос брав і по 27 зр., хотяй вартість єго номінальна много менше виносить. Наші люде особливо на провінції повинні дуже вистерігатись таких аґентів.
Лїченє скаженини. Покусані від скаженої вовчицї дня 13-ого лютого на сокальскім передмістю "Забужу" селане Конасевич, Вилькошиньскій і Лукащак вилїчили ся цїльковито з тої хороби у д-ра Буйвида в шпитали св. Лазаря в Кракові. Жертвою того випадку упала лише Пракседа Конасевич, котра померла в кілька день по укушеню і Юрко Гришко лїсний ґр. Висневского, котрий забив ту скажену вовчицю, а котрого, — як подає Kurjer Lwowsk-ій — пан ґраф не хотїв вислати до лїчницї краківскої, щоби піддав ся лїченю у д-ра Буйвида.
Церков з зелїза. Архитектонічна новість, одинока в цїлім світї, будить тепер увагу фахових людей. Єсть се збудована цїлковито з зелїза церков, при будові котрої не ужито анї дрібки иншого матеріялу. Стїни, дах, вікна, вежа, викладанє [Verkleidung], урядженє, всьо єсть з зелїза. Засновала тую церков болгарска громада в Константинополи. Шкідні здоровлю впливи, які зелїзо яко добрий провідник тепла може принести для тих, що в церкві пробувають, усунув архитект в той спосіб, що поробив межи обома внїшними стїнами проствір воздушний. При конкурсї, якій розписало болгарске міністерство просвіти на зелїзну церков, першеньство дістала віденьска фабрика зелїза Р.Ф. Ваґнера. Церков не так то дуже велика, але помимо того величава; єсть довга 31½ метрів а 18 метрів широка; вежа має висоти 39 метрів; вага виносить 4000 сотнарів метричних. Збудована в стилю византійскім. Незвичайно штучне єсть відливанє орнаментів, котре вимагало великої старанности і великого помислу. Цїна церкви єсть дешевша як-би можна думати; виносить заледво ¼ міліона франків. Церков може містити в собі 500 осіб і має ґалєрію.
Дрібні вісти. Доповняючій вибір одного члена до ради повітової в Бучачи з громад сїльских розписаний на день 25-ого червня, одного члена з міст на день 26-ого червня, а двох членів з більших посїлостей на день 27-ого червня с. р. — У Відни помер сими днями один з славнїйших композиторів опереткових, Франц Суппе, в 70-ім роцї житя. — Цїсар удїлив погорільцям в Комарнї 400 зр. запомоги. — Цїсарева австрійска Єлисавета буде пробувати якійсь час сего лїта в Бардїєві [в північній Угорщинї], а дня 1-го липня — як довідуєсь Neue fr. Presse — навідаєсь до Криницї. — Виклад габілітаційний д-ра Мих. Єзенецкого, професора ґімназіяльного, з філолоґії клясичної, відбував ся нинї в університетї львівскім о годинї 5-тій по полудни. — Бурмістром в Турцї вибраний дня 21 с. м. одноголосно Северин Брисевич. — У Львові помер старенькій лїкар д-р Іос. Томанек, а в Бучачи Людв. Буґно маґістер фармації і властитель дроґерії.
Дѣло