Концерт на голодуючих Гуцулів (второк 25. V.) заповідається величаво. Добровільні датки попливуть обильно. Програми з правом вступу на концерт видають пані із "Союза Українок," як довго число крісел вистарчить, в склепі "Достави" в понеділок і второк від год. 10—12 і 4—6 пополудні (будинок Дністра). Велике зацікавлення викликують передовсім наші солісти, що своїм артизмом поставлять концерт на висоті найкращих музичних продукцій.

 

Доля наших полонених. Дня 15. ц. м. привезено до Стрия транспорт полонених, 99 старшин і до 400 мужви. Всі з ріжних полків та заведень. Цей транспорт тішиться особлившою опікою і симпатією, бо протягом двох діб їзди, одержали люди тільки 2 рази чорної несолодженої кави та 1/8 частину невеличкої консерви. Більшу часть дороги перебули вони в замкнених ваґонах. Що діялося в цих ваґонах не можна собі навіть уявити. Стрільці і старшини жалуються на лихе поведення нових наставників.

 

До відома учителів незголошених в службу. З огляду на близкий кінцевий реченець запоряджений Краєвою Радою шкільною для вношення зголошень повороту в учительську службу (день 25. мая п. р ) радимо учителям (кам), які по ріжним причинам досі в службу не зголосилися, вносити цього рода зголошення (остемпльовані на 2 марки поль.) з наведенням найважнійших службових дат і вияснень причини припізнення просто до Краєвої Ради шкільної, — у виїмкових случаях також на руки нашого Товариства, яке ці зголошення доручить Краєвій Раді шкільній. Секція правної оборони при Т-ві В.П.У. у Львові, Ринок ч. 10.

 

Конференція в справі воєнних полонених. Дня 19. ц. м. розпочалася в Берні з ініціятиви "Червоного Хреста" конференція в справі воєнних полонених. В нарадах взяли участь представники Німеччини, Австрії, Мадярщини і Росії. Був також присутний Фрітйоф Нансен. Радили над визначенням нової сухопутної дороги, якою можна би перевести воєнних полонених з Сибіри ще перед зимою.

 

Українські студенти у Відні. Під цю пору студіює на віденському університеті до 100 студентів Українців з Галичини. Більша часть цих студентів вибирається на ферії на Прикарпатську Україну, де зможе відживитися, відпочати та зробити дещо для свого народу.

 

Інспектор Ґеньо Мандичевський! Як доносять нам з Камінки стр., о. Мандичевський, син українського священника і колишній кандидат в українські письменники, забув говорити по українськи. Учительку Олю Фуртаківну, коли вона заговорила до нього по українськи, викинув за двері, мовляв, як вона сміє в Малопольсце говорити по украінськи.

 

Арештування фалшівників грошей. Краківська поліція арештувала в Ченстохові фалшівників чеських 5000- і 100-корових банкнотів та посередників, що пускали фалшиві банкноти в обіг і вивозили за кордон.

 

Громадська думка

 

24.05.1920