Лайтовий варіант карантину, запроваджений Швецією, нахваляли всі адепти вільного життя. Але можна підбити проміжні підсумки й зробити попередні висновки, чи працює шведська модель. І висновки на цей момент не дуже втішні.

 

 

«Ми підемо своїм шляхом», – сказали шведи, готуючись до пандемії коронавірусу. Швеція відмовилася від масштабних обмежувальних заходів. Суворого карантину, як у багатьох інших країнах Європи, там не було запроваджено. Працюють заклади громадського харчування. Люди вільно гуляють в парках, діти бавляться на майданчиках, відвідувачі ресторанів вільно спілкуються на терасах. У той час, коли всі ми нудилися, обмежені чотирма стінами своїх помешкань, набридаючи своїм рідним, шведи провадили звичайний триб життя. Швецька влада запроваджувала мінімум заборон, здебільшого вдаючись до рекомендацій і сподіваючись на свідомість своїх громадян.

 

Одним із творців шведської стратегії боротьби з COVID-19 є головний епідеміолог країни Андерс Теґнелл (Anders Tegnell). Саме він висловив тезу про те, що суспільство повинне саме виробити колективний імунітет до коронавіруса. А тому що швидше перехворіє критична маса людей, то краще.

 

                              Андерс Теґнелл

 

Наскільки виправданою була така карантинна політика? Чи не заплатить Швеція занадто дорогу ціну за необмежену легкість буття в часи пандемії? Придивімося до актуальної коронавірусної статистики. Баланс смертності від COVID-19 у Швеції за четвер, 14 травня, зріс на 69 летальних випадків, досягши числа 3529. Лічба підтверджених випадків інфікування коронавірусом зросла на 673 і становить 28582.

 

З огляду на загальну європейську статистику захворювання, числа не мали б викликати страшного занепокоєння. Наприклад, у Великій Британії, Іспанії чи Італії кількість заражених і померлих на порядок вища. Швеція ж у світовій коронавірусній статистиці посідає лише 21 місце за даними міжнародної групи волонтерів Worldometer, чи 23 місце, згідно з актуальною статистикою Університету Джонса Гопкінса.

 

Утім треба б з робити корекцію на загальну кількість населення. Якщо в Італії мешкає понад 60 мільйонів, в Об’єднаному Королівстві – понад 67 мільйонів, то населення Швеції становить всього трохи більше десяти мільйонів осіб. Тож з урахуванням демографічного чинника шведська коронавірусна картина виглядає вже не такою оптимістичною, адже рівень смертності там від цієї недуги приблизно такий же, як у США чи в тій же Великій Британії, де довелося запровадити жорсткий карантин.

 

Саме тому місцеві фахівці в царині медицини й вірусології, котрі усвідомлюють усю небезпеку легковажного ставлення до пандемії COVID-19, забили на сполох. 22 науковців написали відкритого листа уряду, в якому міститься застереження, що сподівання на колективний імунітет є «нереальним та небезпечним». А отже слід якнайшвидше змінити стратегію протидії коронавірусу.

 

«Замість того, щоб залишати людей помирати, ми повинні зробити все, щоб зберегти їхні життя, принаймні до винаходу ефективних методів лікування та вакцин від COVID-19», – наголошується в листі, який, зокрема, опублікувала газета Dagens Nyheter.

 

Підписанти зазначили, що груповий імунітет здатен сформуватися, якщо недугу пропустить через себе 50–70 відсотків населення – тобто подолає хворобу чи пройде вакцинацію. Лише за таких умов суспільство здобуде здатність стійко опиратися захворюванню.

 

Водночас науковці вказали на той факт, що згідно з останніми дослідженнями, проведеними в світі, лише невелика частина людей має в своєму організмі антитіла до COVID-19. Наприклад, вірусологи в Бельгії встановили, що лише шість відсотків бельгійців диспонують такими антитілами. А такий дрібний відсоток, на думку науковців, не здатен забезпечити колективний імунітет природним шляхом.

 

«Колективний імунітет можливо здобути, приміром, щодо вітрянки, за якої один смертельний випадок припадає на 60 тисяч захворювань. Але він не підходить до коронавірусу, коли гине три особи зі ста», – пояснили шведські науковці.

 

Проте шведський уряд все ще намагається захистити свою стратегію боротьби з коронавірусом. У четвер, 14 травня, представниця Міністерства охорони громадського здоров’я Сара Біфорс (Sara Byfors) провела пресконференцію, на якій спробувала зреагувати на критику 22-х науковців. Вона, зокрема, вже не відстоювала тезу про набуття нацією колективного імунітету. Пані Біфорс зазначила, що уряд намагався цільово знизити рівень інфікування саме серед найбільш уразливих груп, не обмежуючи свобод решти суспільства.

 

Коли ж представницю Міністерства попросили прокоментувати останню коронавірусну статистику, з якої випливало, що у відсотковому співвідношенні частка летальних випадків у Швеції є значно вищою, ніж у інших північноєвропейських країн (котрі вдалися до жорсткого карантину), то вона відмовилася це робити. «Ми вважаємо, що ще зарано порівнювати дані, навіть якщо за кожною смертю стоїть конкретна людина», – зазначила Сара Біфорс.

 

Може, й дійсно ще зарано визначати, хто мав рацію: прихильники лагідної моделі чи адепти жорсткого карантину. Можливо, слід дочекатися кінця року, аби пандемія відбула певний цикл, який дозволить повноцінно аналізувати статистику.

 

 

15.05.2020