Кримський півострів стоїть на порозі великої посухи, котра може спричинити до гуманітарної катастрофи. Рівень водного запасу в Криму досяг мінімального рівня за минулі пів століття.

 

Про це написав колишній міністр туризму і курортів Криму Олександр Лієв у своїй колонці для "Української правди".

 

 

Північно-Кримський канал перекритий вже шостий рік після того, як Росія вчинила акт агресії проти України і анексувала півострів. Зима була практично безсніжною, весна – наразі посушлива. Вода випаровується високими темпами, дощів немає.

 

На півострові розташовано 15 водосховищ загальним об'ємом близько 250 млн кубічних метрів. Наповненість цих водосховищ – менше як 100 млн кубів; це рекордно низький показник, згідно з оцінкою експерта.

 

На самому Північно-Кримському каналі – вісім водосховищ загальним об'ємом 150 млн кубів; вони наповнені лише на 19 млн кубів.

 

"При такому стані водосховищ і при значному зменшенні дебіту свердловин ситуація насправді дуже тривожна. Такого стану водних ресурсів не було за останні 50 років", – оцінює Лієв. 

 

Наразі в Криму значно зменшилась водність підземних річок. Гірські річки Аузун-Узень і Сари-Узень перетворилися на тонкі струмки.

 

За пів року 56 артезіанських свердловин показали підвищену мінералізацію, і тепер їх не можна використовувати для питного водопостачання. 

 

70% насосних станцій і 60% русел каналів іригаційної системи півострова вже не здатні прийняти дніпровську воду без суттєвого ремонту. Запуск іригаційної системи Криму, котра складається з тисячі кілометрів каналів і понад 400 наосних станцій, потребуватиме понад мільярд гривень і не менше як 2 роки ремонтних робіт, підраховує Лієв.

 

Відсутність води вдарить по виробництву і довкіллю. Експерти очікують, що припиниться агровиробництво сої, кормів, скоротиться виробництво овочів, постраждають тваринництво, виробництво товарного м'яса, риби і молочних продуктів.

 

Політичний висновок від Олександра Лієва – від нестачі води потерпають кримці, але не сам Кремль. Мешканці ж півострова не схильні покладати відповідальність за гуманітарні проблеми на окупаційну адміністрацію, натомість звинувачують Україну.

 

Висновки Лієва цілковито відповідають заявам представників "Слуги народу", котрі на початку року заявляли про можливість поновлення водопостачання на півострів.

 

У лютому голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сказав, що вода – добрий арґумент у переговорах із Росією.

 

"Якщо дати воду в Крим, але мати велику перевагу у переговорах по Донбасу – моя особиста позиція, я буду вважати це достатнім компромісом. Я на таке б пішов, бо в Криму водою будуть користуватися громадяни України", – заявив політик.

 

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у перші дні після свого призначення у березні сказав, що виступає за постачання води громадянам України: "Питання подавання води в окупований Крим – це не питання торгівлі з окупантом, це не  питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які живуть в Криму. Неподача туди води призведе до гуманітарної катастрофи... Там живуть українці, ми не перекриємо воду для українців".

 

Категоричними противниками відновлення водопостачання є кримські татари. Вони трактуватимуть поступки офіційного Києва як зраду.  

 

"Якщо хтось в державі припускає, що можна буде здати народ кримських татар, можна буде здати всіх українців, а їх там не менше як 500 тисяч… Ми ніколи не допускаємося того, що держава може нас продати за воду… Будь-які комбінації по Донбасу, а замість цього ми пускаємо воду – цього не можна робити", – заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

 

04.05.2020