Всесвітня організація охорони здоров'я застерігала міністра охорони здоров'я України Максима Степанова від використання при лікуванні COVID-19 експериментальних препаратів і висловила свої зауваження до протоколу лікування коронавірусної хвороби, затвердженого в Україні.
Про це повідомляє видання "Українська правда. Життя", котре публікує фотокопії листа із ВООЗ.
2 квітня 2020 року МОЗ видало наказ #762, котрим затвердило протокол лікування COVID-19. Алгоритми лікування передбачають використання експериментальних препаратів, чия ефективність проти COVID-19 не доведена.
Рішення долучити ці препарати в протокол активно обговорювали у лікарських та пацієнтських спільнотах. Зокрема, озвучували побоювання, оскільки ці препарати мають серйозні – не досліджені експериментами – побічні ефекти.
І, отже, 7 квітня ВООЗ надіслала Максиму Степанову листа, в якому висловила занепокоєння українським протоколом лікування через ці препарати.
"ВООЗ хотіла б нагадати вам, що використання експериментальних препаратів проти COVID-19 має бути лише в рамках етично схвалених, рандомізованих клінічних досліджень. Згадані в протоколі лікування препарати: лопінавір/ретинавір, хлорохін фосфат, гідроксихлорохін, рамдесивір та тоцилізумаб ще не були оцінені в рамках вищезгаданих досліджень. Лише після цього вони можуть бути ліцензовані та схвалені для клінічного використання", – йдеться у листі.
ВООЗ зазначає, що якщо проведення рандомізованих клінічних досліджень неможливе, то лікувати пацієнта мають згідно з протоколом MEURI, який розроблявся ВООЗ спеціально для випадків лікування експериментальними препаратами.
Цей протокол застосовується, коли: проти хвороби не існує доведених препаратів; неможливо негайно ініціювати клінічні дослідження; є дані, які вказують на ефективність та безпеку лікування, як мінімум з досліджень, які проводили в лабораторних умовах або на тваринах, і використання препарату поза межами клінічних досліджень рекомендували кваліфіковані консультативні наукові комітети на основі надійного аналізу ризику та користі; відповідні органи влади країни, так само як і комітети з питань етики, схвалили використання цих препаратів; є достатні ресурси, які гарантовано мінімізують ризики; пацієнт надав інформовану згоду щодо лікування; таке лікування моніториться, а результати документуються та своєчасно доповідаються більшому колу медичної та наукової спільноти.
Також ВООЗ ділилась в листі інформацією з останніх консультацій конкретно щодо ефективності препаратів-інгібіторів IL-6 проти COVID-19, серед яких й гідроксихлоріхін ("Плаквеніл"). Виявилось, що через обмежену доказовість цих препаратів у лікуванні COVID-19 ВООЗ іще 25 березня вирішила "зробити крок назад та залучити групу експертів, щоб опрацювати документи та розглянути доцільність включення цього препарату в клінічні дослідження".
Інакше кажучи, ВООЗ ставить під питання, чи доцільно взагалі витрачати ресурси на дослідження цього препарату, не те що включати його в протоколи лікування.