Пекло на землі

У селі Будо-Бобриця Житомирської області спалили приміщення старости. У Козьовій на Львівщині загорівся карпатський ліс. У зоні відчуження пожежа підійшла впритул до Чорнобильської атомної станції. Трасу Київ–Чоп перекривали через екстремальну задимленість. Ледь не згоріла «Долина нарцисів» на Закарпатті, причім двічі.

 

Нинішня весна супроводжується нищівними пожежами в українських екосистемах. Сезон «вогняного прибирання» або сільськогосподарських паліїв спричинив жахливі збитки для природи і бюджету. Вигоріли сотні гектарів землі. На польових пожежах, спричинених саме вмисними підпалами, померло пів десятка людей. Ніхто ніколи не зможе підрахувати, скільки звірини померло в травах і очеретах, охоплених полум’ям.

 

Цього року, з огляду на катастрофічний розмах пожеж, уряд вирішив істотно збільшити штрафи за підпали і необережне поводження з вогнем. У понеділок, 13 квітня, Верховна Рада прийняла закон про посилення відповідальності для паліїв. Якщо раніше адміністративний штраф за підпалювання хмизу – найелементарніше порушення, передбачав покарання 170 грн, то тепер буде вже 3 тис. грн.

 

Представники державних служб стверджують, що м’які методи впливу на паліїв вичерпалися – потрібні жорсткі санкції. Однак екологи застерігають: методу батога не вистачить для розв’язання проблеми.

 

Погана погода

 

Американська космічна аґенція NASA виклала на своїй інтернет-сторінці інструмент FIRMS (Fire Information for Resource Management System), котрий фіксує пожежі по всій планеті завдяки спостереженням зі супутників. Згідно з анотацією NASA, цей онлайн-ресурс покликаний допомогти пожежникам. Інформація з тепловими спалахами оновлюється на сайті що три години: теоретично, сторінка NASA може показати пожежу в глибокому лісі швидше, ніж хтось стане свідком і набере 101 на своєму телефоні.

 

FIRMS показує: Україна в огні

 

Архів пожеж у Європі, складений упродовж минулих 30 днів, показує одну-єдину країну на цілий континент, котру навесні майже повністю вкрило червоними цятками. Це Україна. Багато пожеж зафіксували також у Білорусі і на європейській частині Росії; граються із вогнем і в Польщі та Румунії. Та жодній із країн не вдалося перевершити задимленого пекельця, котре влаштували українці на своїй землі.

 

На думку експертів, більшість цяток на цій мапі – це вмисні підпали; робота паліїв, котрі випалюють суху траву, галуззя і сміття після зими.

 

Цього року наслідки пожеж виявилися нищівними через погодні умови. «Масштаби пожеж пов’язані передусім з погодою, – каже в коментарі Z виконувач обов’язків начальника Держекоінспекції Львівщини Василь Стрищак. – Було сильне потепління. Почалися вітри. У багатьох місцях суха рослинність стала сприятливим осередком для активного поширення вогню».

 

Пан Стрищак зазначає, що активність паліїв пов’язана і з карантином. «Багато людей позалишалися вдома. Вони проводять більше часу на присадибній ділянці, на дачі, у садах. Це посилило негативну хвилю», – зазначає він.

 

Пожежа у «Долині нарцисів» на Закарпатті

 

Директор організації «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць каже в коментарі Z: люди, котрі спалюють сухостій, не ладні усвідомити, що тепер вони вже більше шкодять собі, ніж допомагають. Кліматичні зміни змушують відмовитися від архаїчних методів роботи на землі.

 

«У багатьох українських поселеннях, особливо в сільському регіоні, такі спалювання традиційно були звичними. Але зміна клімату створила такі умови, коли це стало надзвичайною проблемою», – констатує пан Богдан.

 

Ліквідатори нового Чорнобиля

 

Згідно з архівом FIRMS, небезпечна пожежа біля Чорнобильської АЕС розпочалася 8 квітня. Натомість перші осередки вогню спалахнули в зоні відчуження ще 4 квітня – з периферійних ділянок у західному напрямку.

 

Роботу рятувальників ускладнювала поява кількох осередків вогню, віддалених один від одного. У середині квітня на допомогу пожежникам нарешті прийшов дощ.

 

Наразі правоохоронці повідомляють, що їм вдалося затримати двох чоловіків, причетних до вчинення підпалів у Чорнобильській зоні.

 

Один із чоловіків підпалив траву біля села Рагівка на межі Житомирської та Київської областей. Втім, немає доказів, що саме цей пан причетний до масштабного займання неподалік самої ЧАЕС: це інша пожежа. У самій Рагівці полум’я вдалося локалізувати, натомість вогонь з-під сусідського селища Народичі (приблизно 15 кілометрів західніше) таки набув гігантських масштабів і ввірвався у саму зону відчуження.

 

Поліція каже, що кілька пожеж біля Чорнобиля виникли через вмисні підпали

 

Іще одного палія спіймали в Іванківському районі, південніше від ЧАЕС.

 

Проти обох паліїв відкрили кримінальні провадження за 245 статтею Кримінального кодексу, котра передбачає відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу. Згідно з теперішнім законом, їм загрожує понад 5 тис. грн штрафу.

 

Натомість закон, прийнятий Верховною Радою у понеділок, вимагав би від зловмисників сплатити у двадцять разів більший штраф.

 

Запалиш – заплатиш

 

Одним із ініціаторів посилення відповідальності за вчинення пожеж стала Львівська облдержадміністрація: у березні ЛОДА передала Кабінетові Міністрів свої пропозиції до Кодексу про адміністративні правопорушення, пропонуючи збільшити санкції за безладне розведення вогню.

 

Минулого тижня, після розгортання пожеж у зоні відчуження, проблема «вогняних прибирань» актуалізувалася – її розглянув Кабінет Міністрів. Президент підтримав ініціативу й присоромив у своєму телезверненні паліїв. Уже в понеділок Верховна Рада прийняла закон про посилення відповідальності за забруднення атмосфери та знищення об'єктів рослинного світу, змінивши відповідні статті і в Кодексі про адміністративні порушення (для пересічних паліїв), і в Кримінальному кодексі (стосується винуватців особливо руйнівних пожеж).

 

У Яворівському районі на Львівщині через підпал загорілося сміттєзвалище

 

Стаття 245 Кримінального кодексу передбачає покарання за знищення або пошкодження лісових масивів і зелених насаджень навколо населених пунктів: мінімальний штраф збільшено із 5 тис. грн до 92 тис. грн.

 

Натомість стаття 77 у Кодексі про адміністративні порушення передбачає штраф за необережне поводження з вогнем у лісах. А стаття 77-1 – за випалювання стерні, рослинності, опалого листя у межах поселень, зокрема в парках і вздовж доріг: штрафи ростуть майже двадцятикратно – замість 170 грн буде 3 тис. грн.

 

Заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод визнає: Львівщина пропонувала запровадити ще більші штрафи. «Думаю, що це початок. Ми маємо перейти до ще більших штрафів і ще більшої відповідальності тих, хто створює пожежі, – каже Холод. – У нас на Львівщині буквально щойно було кілька великих пожеж. Одна з них – у Бродівському районі: горів ліс і не міг зупинитися. Туди кинули просто всі сили. Тому закон однозначно потрібен. Ми радіємо, що є однодумцями з урядом і парламентом».

 

Спіймати палія

 

Зі слів Юрія Холода, 90% пожеж, зафіксованих цього сезону на Львівщині, мали рукотворне походження.

 

«Причиною пожежі може бути або "вогняне прибирання", або нехтування правилами безпеки на пікніках, або якісь ігри: підпалити, спробувати. У 9 із 10 випадків це робиться людьми, і робиться з певним умислом», – зазначає представник ОДА.

 

У Завадові на Стрийщині підпалили цвинтар

 

Цієї весни Львівщина вирішила посилити рейди, спрямовані на виявлення паліїв, щоби ще на ранньому етапі запобігти пожежам. У патрулюваннях беруть участь представники ДСНС, екоінспекції, поліції, місцевої влади. Від початку року вдалося скласти 130 адміністративних протоколів.

 

«Ми вважаємо, що ця практика є результативною, – коментує Юрій Холод. – Та витрати на ці рейди є значно більшими, ніж доходи, які отримує бюджет від самих адмінштрафів».

 

Як розповідає Василь Стрищак із Державної екологічної інспекції, під час рейдів паліїв виявляють переважно біля їхніх же ділянок.

 

«Левову частину ми ловимо на місці порушення: в багатьох випадках штрафують людей, які займаються спалюванням на своїх присадибних ділянках, – каже пан Стрищак. – Люди ігнорують всі правила безпеки, а іноді й норми здорового глузду. Не усвідомлюють негативних наслідків, яких вони завдають природі, ґрунтам, своєму здоров’ю. Цього року у нас на Львівщині була трагічна ситуація: людина загинула внаслідок необережного поводження з вогнем під час спалювання сухої рослинності», – розповідає очільник екоінспекції.

 

Адміністративні штрафи є найпопулярнішим способом покарання паліїв. Натомість кримінальне покарання використовують проти зловмисників значно рідше. Скажімо, в реєстрі судових рішень кореспондентові Z вдалося знайти одну-єдину ухвалу за 2020 рік, котра спиралася на 245 статтю Кримінального кодексу: суд постановив вилучити у чоловіка мобільний телефон і пачку сірників як речові докази, котрі можуть свідчити про причетність власника до пожежі на дорозі біля села Кисличувата на Дніпропетровщині.

 

Кримінальна відповідальність настає для паліїв у вкрай рідкісних випадках. Як роз’яснює Василь Стрищак, це специфіка самого правопорушення. Палієві, спійманому в полі чи в парковій зоні, можна одразу виписати штраф – адміністративна відповідальність. Натомість кримінальна відповідальність виникає вже після певних наслідків – великої пожежі в лісі чи заповіднику, вигоранні залізничних колій абощо.

 

Чоловіка зі Старих Соколів покарають за підпал на кордоні з зоною відчуження

 

«Якщо ми говоримо про масштабні пожежі, які спричиняють максимальну шкоду для екосистеми, то виявити злочинця дуже важко. Ліс розгорається – знайти осередок поширення вогню, встановити винуватця стає практично неможливо. Через те в більшості резонансних випадків, коли палає ліс чи водо-болотна рослинність біля водойм, на жаль, порушникам це сходить з рук. Для великої пожежі багато не треба – достатньо одного сірника. Вогонь розгорівся – людина зникла. А пожежа триває день, два або і довше», – пояснює Василь Стрищак.

 

У Державній екологічній інспекції сподіваються, що посилення відповідальності за підпали матиме профілактичний ефект і кількість палів упаде. «Великий позитив, що ми підвищили штрафи, які залишалися на рівні десятилітньої-двадцятилітньої давнини», – вважає Стрищак.

 

Предків голос

 

Популярність «вогняного прибирання» зумовлена традицією. Про це говорить директор організації «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць. Люди чинять підпали не через те, що їм бракує здорового глузду, а тому, що подібними речами займалися їхні предки, а саме спалювання тривалий час було дійсно ефективним методом освоювання землі, тлумачить еколог.

 

       

Пожежа в полі на Кіровоградщині

 

«Ця річ архаїчна, вона йде із давніх часів. Коли людина завойовувала нові землі, вона випалювала територію. Спалювання території дозволяло садити культури, а зола сприяла вирощуванню сільськогосподарських сортів. Люди жили в певних місцях, а після того переходили на інше місце і знову випалювали територію. Такі архаїчні методи трималися впродовж кількох тисяч років буквально донедавна», – пояснює пан Проць.

 

Зі слів еколога, ще недавно сезонні випали використовували в Карпатах і навіть були виправданими.

 

«Ці весняні паління були традиційними, вони вважалися дуже корисними – і вони справді працювали. Але ми жили у зовсім іншому кліматичному вимірі. Якщо ви пам’ятаєте, у Карпатах 20-30 років тому погода була такою: вранці падав дощ, під вечір світило сонце, а вночі знову падав дощ. Період випалів був дуже фрагментарним. Вище в лісі ще лежав сніг, і тому ліс, як правило, не горів. Для певних пасовищ це мало свій вплив, ішло омолодження лісу», – тлумачить керівник «Дунайсько-Карпатської програми».

 

Зі слів Богдана Проця, в окремих екосистемах вогонь надається до використання як природоохоронний засіб. «Вогонь – дуже делікатна справа. Окремі типи екосистем є адаптованими до вогню, вони потребують вогню, наприклад, раз на 10 або на 30 років – ізольовано і контрольовано. Але не кожного року!» – наголошує еколог.

 

Вже традиційне фото із весняних полів – рятувальник і зайченя

 

Якщо вогонь є традиційним архаїчним інструментом у сільському господарстві, то чому ця традиція притаманна лише Україні? Пан Проць виправляє: так було не лише в Україні.

 

«Я працював в Австрії, Німеччині, Великій Британії – там подібні речі абсолютно заборонені. Сусіди телефонують до поліції, якщо хтось здійснює підпал, бо це вважається ненормальним. Усе починається з неминучості покарання. Ми ж належимо до країни, в якій нема верховенства права, в якої перехідна економіка – багато речей у нас просто не працює. Сусідські країни вже пройшли цей етап – Польща, Словаччина, Чехія. В Румунії ще спалюють, але в них за останні роки відбувся просто шалений прогрес. Відсутність таких випалів – це маркер прогресу», – зазначає еколог.

 

Богдан Проць підтримує посилення штрафів. Водночас він виступає за активнішу просвітницьку роботу і за стимулювання наукових досліджень. «Для людей заборона – це заборона. Потрібно спитати: чому вони це роблять? Ніби зрозуміло: спалювання трави призводить до ерозії ґрунту. Зрозуміло: спалювання трави зменшує родючість. Зрозуміло: спалювання змінює біорізноманіття, гинуть практично всі дрібні тварини. Зрозуміло: дим є отруйним. Але нашим людям цього, виявляється, замало! Мусить сформуватися громадська думка: такі речі – заборонені. Сусід має заборонити сусідові цим займатися. Коли такий консенсус з’явиться, ми зможемо рухатися далі», – резюмує Богдан Проць.

 

 

17.04.2020