10 квітня близько опівночі помер протоієрей, клірик Свято-Миколаївського храму м. Львова, військовий капелан і волонтер Андрій Дуда. Про це повідомили на fb-сторінці храму.

 

Фото: facebook.com/knyazyhram

 

«Зранку о. Андрій відслужив Божественну Літургію, наставляючи сповідників у покаянні. Парафіяни прийняли від нього дар Причастя, а наприкінці дня, на порозі Лазаревої суботи, Господь покликав його на Свою трапезу Небесну», – йдеться в повідомленні.

 

Отець Андрій Дуда – знаний на Львівщині духовний і громадський діяч, від 2015 року – військовий капелан, постійно їздив на передову. Тривалий час здійснював душпастирську опіку військовослужбовців 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України. Окрім того, неодноразово відвідував на Донбасі школи й сиротинці з освітньо-мистецькими програмами.

 

Фото: facebook.com/daryna.kozoriz

 

«За час нетривалого земного життя (1976 р. н.) о. Андрій став зразком і прикладом відданого служіння Православній Церкві та своєму народові. Обдарований митець – співак, художник та декламатор поезії, усі свої дари спрямував на виховання й утвердження в суспільстві найголовніших, духовних, пріоритетів та уміння шанувати кожну хвилину земного життя: “Головні людські цінності – милосердя, любов, співстраждання… Минуле – це не те, що минуло. Минуле – це нереалізовані можливості, що ми реалізовуємо зараз і в такий спосіб вступаємо у зв'язок з минулим”. Саме відчуття спадкоємності та глибини правічної історії України, духовної єдності Церкви Небесної із земною стало основою його особистісного переживання Євхаристійного Таїнства, благодатність якого священик відчитував і проповідував у храмі, на фронті, в Університеті, школі та всюди, де міг бути почутий», – пишуть про отця Андрія на сторінці його рідного храму.

 

 

Андрій обрав шлях священничого служіння за прикладом свого батька, о. Ярослава, навіть якийсь час задумувався про чернечий постриг. Згодом служба у Збройних Силах підкоригувала його життєві плани, а набутий досвід став актуальним із початком російської агресії на сході України. Коли брат Роман пішов служити добровольцем, о. Андрій 2015 р. разом з іншими ієреями Львівсько-Сокальської єпархії зголосився до Синодального управління з ініціативою нести духовну службу на фронті. Це був час становлення новітнього інституту капеланства у ЗСУ. Капеланське служіння о. Андрія у 80-й бригаді десантно-штурмових військ було відзначене державною нагородою – орденом “За заслуги” ІІІ ступеня.

 

Хіротонія на священика 19 грудня 2013 р. Фото: facebook.com/lvividomosti

 

У житті отця Андрія Дуди важливу роль відігравало мистецтво. “Я священик родом з “Дударика”, – жартома згадував він про роки навчання у співочій школі. Мистецтво як метод євангелізації він застосовував і в публічній проповіді поза храмом. Серед втілених мистецьких проєктів о. Андрія – презентація сакральних пам’яток свого храму “Скарби княжої церкви св. Миколая у Львові” (2016-2017), спільний з народним художником України Мирославом Отковичем та директором Львівського будинку офіцерів полковником Віталієм Провозіним проєкт “Король Данило. Нащадки княжої слави” (2017-2018), проєкт фотолистівок спільно з керівником студії “Фотографії старого Львова” Романом Метельським (2019), фотовиставка “Фронтові друзі” (2019) та багато інших.

 

Андрій Дуда знав напам’ять багато творів Шевченка й часто декламував їх, зокрема на Шевченківських зустрічах і вечорах, торік випустив диск «Мій Шевченко» з поезіями Кобзаря. Кошти з реалізації під час презентаційних заходів диска скеровував на підтримку української армії. “Тарас Шевченко – це слово Бога для України, – наголошував о. Андрій в одному з виступів. – Адже на початку було Слово, і Слово було від Бога, і Слово було Бог. Кожен із нас приходить до Бога, у кожного свій шлях. Для мене – це шлях Євангелія і “Кобзар”.

 

У час поширення пандемії священик вів активну волонтерську діяльність, забезпечуючи антисептичними та захисними засобами львів’ян.

 

11.04.2020