будинки потиньковано плющем

і доведеться їхати з дощем

і венеційське скло впаяли в брошку

мені впаяли цей морський причал

і площі приголубленої чар

і лева із крилом

і мельхіорну ложку

над мóстом для туристів й Босих ніг

з дощем впаде у воду Божий сніг

вдягну камзол морського офіцера

в цім карнавалі снігу і води

ніхто не знає звідки ти й куди

і до якої вписаний

ґалери

в Палаці дожів на мості Зітхань

виводячи з судилищних зібрань

повій матросів чи міських злодюжок

вели їх до тюрми чи місця страт

і вписували до міських витрат

померлих цьогорічних

і недужих

коли з лаґуни виростають води

крилатий лев ті крила в небо зводить

і мокрі голуби в дощовиках

і риби запливуть на площу Марка

обліплює груднева січка й манка

обшивку

на камзольних рукавах

цей карнавал з мостами Босоногих

ув’язнених і блазнів клишоногих

перебраних на дожів й маґістрат

за всіми суне чорний доктор Peste

йому в цей час непросто перенести

і дзьоб пташиний

й всюдисущний страх

залишиться Венеція в камзолі

дзвіночки – золоті стручки квасолі –

порожні вулиці та безіменний міст

будинків вздовж каналів каравани

безлюддя цьогорічне карнавальне

і всім нам –

непристойно довгий ніс