Горячка еміґраційна проявила ся між иншими також і в Жидачівщинї — в селах Млинищах, Любши, Мазурівцї і сусїдних. Сими днями — як нам з-відтам доносять — явило ся в жидачівскім старостві сїмох селян з Млинищ з просьбою о видачу паспортів, однако староство відмовило. В Любши і Мазурівцї лагодять ся до виходу головно Нїмцї-кольоністи, хоч замітний рух а між нашим селяньством. Вісти про Бразилію прийшла в Жидачівщину з Рогатинщини, де — як кажуть — в Чагрові має бути якійсь аґент, бо туди їздять селяне по информації, хоч криють ся з тим і не хотять нїчого говорити. В нашій редакції явили ся вчера два селяне з Любші і розповідали, що між тамошним селяньством ходить чутка, що "шіфкарти" і информації дає еміґрантам якійсь аґент зі Львова, що має мешкати на Городецкій улици. Имени аґента не знали. — В справі еміґраційній відбули ся в Глинянах перемишляньского повіта збори властителї більшої посїлости під проводом повітового маршалка ґр. Потулицкого. Збори ухвалили старати ся у правительства, щоби не здержувало від еміґрації тих селян, що з причини нужди хотять виїхати до Бразилії та щоби поспішило з помочію селянам, роздїляючи запомоги і подаючи им заробок при публичних будовах.
Війтівска самоволя. З Нагорець коло Камінки струмилової доносять, що в тім селї деякі люде наміряли еміґрувати до Бразилії і продали свої грунти. Начальник громади донїс до староства, що більша половина села хоче еміґрувати. Староство вислало кількох жандармів, щоби спинили виселенє, а ті стали, — як доносять "Галичанинови" — підозріних о еміґрацію арештувати, заковувати в ланцухи і висилати до судового арешту в Камінцї. При тім війт мав указувати жандармови всїх своїх личних противників, котрим і на думку не приходила еміґрація. Кільком з них удало ся укритись і они приїхали до Львова, глядати помочи против самоволї війта, а оден з адвокатів львівских внїс в тій справі представленє до повітового суду в Камінцї і крім того донїс о всїм державній прокураторії в Золочеві.
Зміни в латиньскій архидіецезії львівскій. Вже в найблизших днях надїють ся оголошеня именованя дотеперішного канцлера митрополитального кс. Іосифа Вебера на епископа-суфраґана львівскої латиньскої архидіецезії в місце покликаного на епископа до Кракова кс. Пузини Кс. Вебер єсть наймолодшим з-між лат. каноніків, бо лише від минувшого року належить до капітули. Він обійме також ректорат духовної семинарії по кс. Пузинї. На першого префекта тої семинарії покликано кн. Адама Сапігу, сина кн. Адама з Красічина, дотеперішного вікарія в одній з парохій львівскої архидіецезії.
Огнї. В Долинянах, рогатиньского повіта, погоріли три селяньскі загороди, з котрих лише одна була обезпечена на 550 зр. Огонь був би прибрав ширші розміри, єсли би вітер, що дув тогдї з незвичайною силою, не був звернений в поле. Шкода виносить близько 2000 зр.
В справі гідропатичної методи пат. Кнайпа орекло австрійске міністерство справ внутрішних на основі опінії найвисшої лїкарскої ради, що єї не можна уважати за наукову методу, оперту на розумових основах і що длятого при удїлюваню дозволу на гідропатичні заведена після методи Кнайпа не вільно сеї методи вписувати в концесії. Впрочім лїкареви заведеня полишає ся свободу що-до уживаня сеї методи.
Зїзд мельників відбув ся у Львові в недїлю і в понедїлок. Головними справами нарад на тім зїздї були: забезпеченє на старість і информаційне бюро. Що-до забезпеченя старцїв, вдів і сиріт, то розпочато вже акцію в той спосіб, що члени мельницкого товариства приступлять громадно до товариства "Родина". Участники зїзду поручили ще центральному видїлови заснувати информаційне бюро для повідомлюваня мельників о вільних посадах. Презесом товариства вибрано Тадея Чарковского-Голеєвского.
Дрібні вісти. В Кракові помер передвчера в 70-ім роцї житя Конст. Тхуржницкій, начальник філії банку ипотечного в Кракові і отець Александра Тхуржницкого, презідента висшого суду краєвого у Львові. — Львівскій православний парох о. Евг. Воробкевич просить нас оповістити, що в суботу дня 30 н. ст. марта 1895 р. відслужить ся в тутешній греко-православній церкви при улици Францисканьскій ч. 3, св. литургія з панахидою о годинї 9-ій рано.
Дѣло