Припізнена сегорічна зима, лихій стан комунікації в краю і неконче відповідна пора зложились на се, що участь позамісцевих членів Руского товариства педаґоґічного у вчерашних зборах не була так численна, як се повинно бути. А єсли помимо того можна було бачити на зборах все таки поважнїйше число народних учителїв, то головна заслуга того припадає в участи патріотичному учительству округа львівского. Учителї рускої ґімназії львівскої доставили менше число участників, а причиною того має бути инфлюенца. Чи тим самим можна оправдати неприсутність учителїв Русинів з прочих львівских середних заведень шкільних, сего не могли ми розвідатись. Рівнож явило ся кілька львівских учительок. На кождий спосіб повинен теперішний видїл товариства розважити ті всї обставини і — як се підношено в дискусії — устроїти будучі збори по приміру польского товариства педаґоґічного, котрого збори визначають ся великою участію членів і розбуджують більше заинтересованє між краєвим учительством.

 

По поминальнім богослуженю в церкві Волоскій зачала виповняти ся простора саля ІІІ-тої кляси рускої ґімназії участниками, так що перед 11-тою годиною можна було приступити до відкритя зборів. В заступстві неприсутної презідії видїлу (голови пoc. Барвіньского і заступника голови директора Харкевича) відкрив збори член видїлу професор рускої ґімназії В. Білецкій. В промові згадав память покійних членів товариства: Ом. Огоновского, М. Подолиньского, о. Ник. Сїчиньского і Ом. Партицкого, а присутні віддали им честь повставши в місць. Відтак зазначив успіх дїяльности видїлу в справі управильненя і піднесеня науки руского язика в львівских ґімназіях польских. Видїл товариства, уложивши плян тої науки, предложив краєвій радї шкільній внесенє на утворенє посади т. зв. вандруючого учителя для тої науки, а краєва рада шкільна полагодила успішно се внесенє і предложила єго міністерству просвіти.

 

Предсїдателем зборів вибрано серед грімких оплесків катихита о. Ал. Стефановича, котрий покликав на секретарів пп. Витошиньского і Чижа.

 

З порядку дневного приступлено до справозданя секретаря з дїяльности видїлу товариства. З того справозданя виймаємо ось ті головнїйші точки: Товариство брало участь в краєвій виставі, причиняючи ся до будови спільного павільону руского квотою 100 зр. і устроївши в тім павільонї виставу видавництв товариства, руских учебників і ґрафічного образу розвитку товариства та институту. На зазив видїлу до численнїйшого приступленя в члени товариства зголосило ся, на жаль, лиш 58 нових членів. Натомість розвинуло ся товариство в иншім напрямі: заснували ся три нові філії в Калуши, Николаєві і Грибовичах, так що тепер з філією в Щирци має товариство вже чотири філії. Видїл товариства вів і сего року дальше видавництво часописей: "Учитель" і "Дзвінок". Ті видавництва не можуть повеличати ся успіхом, не лиш під взглядом матеріяльним, але і моральним. Участь учительства в редакції "Учителя" була вельми слаба і ширші круги не підпомагали єго своїми дописями з замітками. Передплатників "Дзвінка" невелике число, а стараня видїлу о дозвіл дебіту до Россії не принесли успіху. Заходом і коштом товариства появились дві книжки: переклад повісти Ю. Верне: "Подорож довкола землї" і фонетичною правописію друкований молитвослов для дїтей, укладу сов. о. А. Тороньского. Крім того вже майже готовий передрук з "Учителя" "Короткої исторії педаґоґії". Видїл рішив розпочати цїлу серію видавництв для рускої молодежи шкіл середних, а краєва рада шкільна заявила готовість прийти в поміч грошевою підпомогою. Видїл занимав ся справою школи им. М. Шашкевича у Львові, щоби перенести єї в догіднїйше місце і збільшити фреквенцію. Справа управильненя науки руского язика в львівских ґімназіях польских була, як вже згадано, предметом нарад видїлу. Вкінци постарав ся видїл о се, щоби проф. Грушевскій розпочав цїлий ряд викладів популярних з рускої исторії для львівскої интеліґенції. Та всї справи були полагоджені на 12 засїданях видїлу.

 

В дискусії над тим справозданєм порушено передо всїм справу редакції часописей "Учителя" і "Дзвінка". Підношено заміти, що в "Учителю" за мало порушені жизненні справи учительства: не обговорює ся зміни плянів наукових, законів шкільних і підручників, а натомість містить ся довші розвідки, котрі можуть интересувати спеціялістів. Рівнож за мало уваглядняє ся дискусію, яка вивязує ся в соймі над справами шкільними. Правда, що участь учительства в дописях слаба, але годї за се винити учителїв, бо єсли редаґованє орґану буде млаве, то годї, щоби ним зацїкавились ширші круги учительства. В тім треба глядати причини, що і матеріяльна підмога учительства (невелике число передплатників) виходить невелика. — Що-до "Дзвінка" то піднесено, що твори україньских писателїв треба би піддати стараннїйшій редакції, приноровити их під взглядом язиковим і щодо форми до наших галицких відносин. Впрочім з огляду на невелике число передплатників варта би видїлови розважати, чи взагалї не застановити се видавництво.

 

Редактор обох часописей проф. В. Шухевич відповідав на піднесені заміти. Иншою мірою — говорив він — треба критикувати часопись, видавану поодинокою особою, на власне різіко і одвічальність, а иншою часопись, котра єсть орґаном товариства. Єсли товариство розвиває живу дїяльність, порушає жизненні справи, то і єго орґан буде виразом того дїланя. Пригадаймо собі живу, горячкову дїяльність руского товариства педаґоґічного в початках заснованя, а порозуміємо, длячого тогдїшна "Часопись шкільна" була лїпша від "Учителя". Впрочім обнимаючи редакцію, я не почув від учительства директиви, в якім напрямі редаґувати, натомість видїл товариства припоручив дбати о се, щоби "Учитель" міг діставати субвенцію краєву і був поручений до бібліотек шкільних. Учительство не піддержує матеріяльно видавництва, тож годї зрікатись субвенції. Особистих справ годї порушувати в "Учителю". З огляду на невеликій обєм видавництва, годї широко розписуватись про многі справи, а треба обмежитись на поданє змісту. Дописей від учителїв нема, і треба нераз подавати матеріял, може і не так відповідний до такого орґану як "Учитель". Впрочім містились в "Учителю" розвідки, котрі обходять учителїв, як н. пр. про огород шкільний і т. п. — Що-до "Дзвінка", котрого видавництво бороло ся від самого початку з дефіцитами, воля зборів застановити видавництво або нї.

 

По дискусії над справозданєм касовим, в котрій піднесено, що видїл повинен дбати о зменшенє дефіциту видавництв, а справозданє касове могло би бути більше спеціялізоване — принято до відомости справозданє секретаря і касієра. Внесенє п. Дмитерка, щоби застановити видавництво "Дзвінка", упало. — Ухвалено резолюцію, поставлену о. Стефановичем і поручаючу видїлови товариства: пригадати властям шкільним, що суть книжки рускі на премії.

 

До видїлу вибрані: головою пос. Ол. Барвіньскій (лише двома голосами більшости по-над абсолютну більшість), членами: В. Білецкій, Е. Харкевич, Ил. Чиж, Ив. Банах, Ив. Матїїв, Кость Паньковскій, Вол. Витошиньскій, Гр. Врецьова, О. Барвіньска і М. Вояковска, а заступниками: О. Макарушка, И. Петришин і В. Тисовскій.

 

Ухвалено внесеня: Ив. Малицкого в имени філії щирецкої, щоби в руских школах народних дїловодство було ведене в рускім язицї, та щоби платня учителїв народних була полїпшена, а в тій цїли має видїл товариства внести петицію до сойму; — п-ї Лїтиньскої, щоби видїл подумав о заснованю товариства учительскої помочи; — Ив. Строньского в справі зміни статутів товариства; — о. Стефановича, щоби краєва рада шкільна доручила окружним радам шкільним: вчисляти в заслуги учителїв их дїяльність по читальнях. — Всї ті внесеня має видїл розслїдити.

 

Наступив відчит п. Вол. Витошиньского на темат: "Чого домагає ся суспільність від народного учителя?" Відчит сей ухвалено випечатати в "Учителю".

 

Збори закінчились по 3-тій годинї.

 

Дѣло

26.03.1895