Габілітаційний відчит д-ра Ивана Франка відбув ся в пятницю дня 22 н. ст. марта в ІІІ-ій сали львівского університету в присутности збору професорів і численних слухателїв, переважно молодежи. Збір професорскій признав відчит д-ра Франка за цїлком відповідний.

 

Буковиньска краєва рада шкільна ухвалила на засїданю з дня 20 н. ст. марта цїлий ряд розпоряджень що-до наукового пляну для наука язика руского в середних і фахових школах, підлягаючих краєвій радї шкільній, а то передовсїм в цїли заведеня руских підручників з фонетичною правописею.

 

Львівско-Янівска зелїзниця льокальна. Галицкій банк гіпотечний предложив проєкт сполученої лінії "Львів св. Анна" з двірцем в Клепарові за помочію елєктричного трамваю. Осібна комісія і уряд будівничій признали, що проєкт сей лежить в интересї міста Львова, наколи предприємство згодить ся завести відповідний потребі місцевий рух особовий. В тім дусї постановив маґістрат а відтак ще 23 жовтня м. р. і секція III-тя внесеня для міскої ради, однакож в радї міскій справи ще не полагоджено.

 

Краєвий видїл подає до загальної відомости, що дня 16 н. ст. марта посвящено і відкрито для загального ужитку краєве заведенє положничо-ґінекольоґічне. Будинок сего заведеня стоїть коло загального краєвого шпиталя.

 

Комунікаційна особливість. Льокальна зелїзниця коломийска на шляху до Печенїжина має уложені шини на публичнім гостинци, так як трамваї у Львові. Єсли поїзд не иде, їдуть і виминають ся тим шляхом звичайні вози і сани, і инакше не може бути, бо гостинець досить вузкій. Вправдї невигідна така їзда, але цїла охрестність привикла вже до сего і мусить зносити прикрости, бо заряд коломийских зелїзниць має концесію на ужиткованє гостинця. Однако в послїдних часах ті відносини дуже погіршили ся, бо заряд зелїзницї, щоби спинити їзду звичайних возів шинами, поперекопував дорогу між шинами півперечними рівцями. Власти повинні вдати ся в сю справу і поучити заряд зелїзничій, що допустив ся дуже прикрого надужитя, а особливо тепер, коли гостинець лихій.

 

Видїл "Народної Ради" на остатнім своїм засїданю ухвалив спросити анкету з людей свідущих для обговореня справи еміґрації наших селян до Бразилії. Засїданє анкети відбуде ся вже сего тиждня.

 

Про відому часопись політичну в Чернівцях пише "Буковина" в остатнім своїм числї: "Про розширенє нашого видавництва подаємо поки що те, що "Буковина" від нового кварталу сего року, т. є. від 1 (13) цвітня на певно стане виходити чотири рази на тиждень з тиждневим илюстрованим додатком "Недїля". Всякі толки о змінї назви і проґрами нашої часописи та всї инші зовсїм безосновні."

 

Віче львівскої молодежи академичної в справі знесеня другого року войскової служби для однорічних охотників відбуло ся вчера о 6-ій годинї вечером в головній авли університетскій. Дуже численні збори слухателїв всїх видїлів отворив короткою промовою ректор д-р Цвиклиньскій, котрий піднїс, що професори львівского університету все готові підперти лєґальні жаданя молодежи. До таких належить і справа другого року войскової служби для охотників, котрого знесеня домагають ся справедливо від правительства академики всїх університетів. Длятого прихилив ся ректор безпроволочно до просьби академиків що-до скликаня віча для нарад над сею важною справою. Відтак покликав ректор до презідії віча академиків Войцїховского і Ганинчака. Акад. Перацкій, голова академичної читальнї відчитав по польски таку резолюцію: "Загальні збори слухателїв львівского університету заявляє ся одноголосно за знесенєм другого року войскової служби і признає конечність піднятя відповідних кроків, для осягненя законної полекші, обмежуючої час войсковои охотничої служби до одного року без огляду на результат офіцирского испиту. В тій справі треба на основі порозуміня з усїми слухателями університетів в Долитавщинї вислати спільну петицію до ради державної, а независимо від того внести другу петицію від всїх краєвих шкіл до кола польского і руских послів. Дальшу акцію в тім напрямі поручають збори комітетови, вибраному нинїшними зборами і просять ректора д-ра Цвиклиньского проводити сему комітетови". Тоту саму резолюцію, котру зібрані одноголосно ухвалили, відчитав відтак акад. Ганинчак по руски. Коли нїхто не зголосив ся до голосу, предложив ректор Цвиклиньскій, щоби до комітету покликати предсїдателїв (евентуально заступників) всїх истнуючих у Львові товариств академичних польских і руских. По ухвалї сего внесеня закрив ректор збори.

 

Запомога для священичих вдів і сиріт львівскої архіепархії виасиґнована по 50 зр. для кождої вдови і сироти і сими днями буде розіслана до деканатів.

 

Дрібні вісти. В Порембі Жеґота помер кс. Андрій Ґолда крилошанин і бувшій посол до ради державної. — В ночи з 15 на 16 н. ст. марта переїхав зелїзничій поїзд під Ланьцутом незнакомого молодого мужчину. — Сими днями кинув ся під зелїзничій поїзд недалеко Заболотова якійсь молодий чоловік. Поїзд роздер єго на куснї. Роздерте тїло позбирано і відвезено до Черновець. — В Билинї, самбірского повіта, повісив ся в наслїдок довгів 30-лїтний господар Стефан Ясеницкій. — Троє дїтей, а то двох хлопцїв і дївчину, породила дня 20 н. ст. марта в Билинї коло Самбора Магдалина Билиньска-Милашович; на другій день померли оба хлопцї, дївчинка живе.

 

Дѣло

25.03.1895