"Рускі товариства в Стрию" устроюють дня 1 н. ст. цвітня 1895 в честь ХХХІV-их роковин смерти Т. Шевченка концерт з дуже богатою проґрамою. В концертї прирекли участь найзнаменитші наші сили співацкі зі Львова. Дохід з концерту призначений на будову Народного Дому в Стрию. Концерт будить вже нинї велике заинтересованє в містї і в цїлій охрестности.

 

Заборони зборів і віч в Галичинї прибрали в послїдних часах широкі розміри, а мотивами тих заборон бувають понайбільше прерізні пошести. Найбогатшій на сі заборони єсть март с. р. і так заборонено віча: в Величцї дня 7 н. ст. марта, в Сяноцї 16 марта, в Короснї дня 18 марта і вкінци в Тарнові дня 29 марта. Мотивом послїдної заборони були — пошести. Скликуючій віче до Тарнова д-р Фр. Винковскій внїс в тій справі рекурс до намістництва, в котрім говорить ся між иншим: "Знаючи, що польске демократичне товариство у Львові має таке нещастє, що кілько разів наміряє скликати в Галичинї народне віче, вибирає найчастїйше на місце нарад віча таку охрестність, в котрій панують різні заразливі пошести, або зараз по заповідженю віча в страшний спосіб вибухають, прихилив ся я до просьби сего товариства, щоби скликати віче аж тогдї, коли по перегляненю цїлого ряду чисел Gazet-и Lwiwsk-ої пересвідчив ся, що урядова рубрика не згадує нїчого про нїякі пошести в повітї тарнівскім і сусїдних... Єсли мимо того ц. к. староство подає менї яко причину заборони віча панованє в охрестности різних заразливих недуг, то урядовому письму мушу вірити, але гадаю, що ц. к. староство надто богато ваги прикладає до якихсь може спорадичних случаїв занедужань. Такої пори року, в котрій не занедужав би нїхто на просторі кільканацять або кількадесять миль, имовірно нема і длятого віче хиба нїколи не могло би відбути ся, а заґарантоване законом право зборів сталось би илюзоричним." — 3 своєї сторони віднїс ся видїл згаданого товариства до пос. Леваковского, щоби виступив в радї державній против тих надто частих заборон.

 

В львівскім університетї відбудуть ся дня 23 н. т. марта о 6-ій годинї вечером в університетскій авли, під проводом ректора д-ра Л. Цвиклиньского, загальні збори всїх слухателїв всеучилища, щоби ухвалити петицію о знесенє другого року войскової служби для однорічних охотників.

 

Справа основаня нових староств в Галичинї оголошувана вже в часописях, а відтак заперечувана Gazet-ою Lwowsk-ою знов озвала ся в віденьскій Neue fr. Presse, котрої львівскій кореспондент заявляє, що постепенно мають бути основані в Галичинї 4 нові староства.

 

Справою піднесеня молочарства в нашім краю займає ся тепер видїл краєвий досить живо. В сїм роцї удїляв краєвий инструктор молочарства кн. Массальскій рад і вказівок з области набілового господарства. Також устроїв кількадневні курси науки молочарства у Львові і в Кракові та брав участь в виставі краєвій, де держав відчити з відповідними демонстраціями. З огляду на се, що в краю дуже мало розширене знанє поступової техніки молочарства, вислав видїл краєвий знов двох кандидатів на науку молочарства за границю. Один з них і Людвик Кавецкій, бувшій ученик висшої школи рільничої в Дублянах був на тримісячнім курсї практичної науки в молочарни Нортруп, а відтак на шеститиждневім теоретичнім курсї молочарства в Прушкові. Тепер придїлено єго яко инструктора до школи рільничої в Коберницях, а дотеперішного инструктора Холєву вислав видїл краєвий для доповненя студій до середної рільничої школи в Новім Їхинї на Мораві. Другого п. Ант. Салю, бувшого ученика краєвої низшої школи рільничої в Кобєрницях, вислав видїл краєвий на курс практичної наука молочарства до Зальцбурга. По своїм поворотї буде п. Саля занятий поки що яко помічник инструктора при низшій рільничій школї, а коли набуде більше досвіду, буде покликаний на инструктора при одній з маючих повстати нових шкіл рільничих.

 

Стан вод в Галичинї. З причини, що сегорічні великі снїги грозять при наглій відтепели повенею, зарядили власти відповідні средства осторожности, щоби на случай небезпечности охоронити мешканцїв прибережних від нещастя. Щоби мати забезпечену скору поміч обіцяли всї корпусові команди вислати в загрожені місця віддїли войск а дирекції зелїзниць видали приказ начальникам стацій безпроволочно перевозити ті віддїли на місце призначеня, а крім того приймати на всїх стаціях урядові депеші о грозячій небезпечности. В наслїдок відморози попускали вже на деяких ріках леди, але ще не зійшли, лише потворили місцями ледові запори як н. пр. коло Неполомиць і Тарнобжеґа на Вислї, де в чотирох місцях ледовий запір дійшов до 340 центіметрів грубости. В кількох місцях на Вислї і Дунайци розсаджують запори віддїли піонєрів.

 

Дрібні вісти. Намістник ґр. Бадені виїхав передвчера вечером на похорон Станисл. Біберштайн-Старовєйского до Братківки коло Ясла. — У Львові помер бувшій купець Алекс. Винярж в 78-ім роцї житя. — Ухвалений галицким соймом закон дотикаючій наміреної позички міста Львова в висотї 10 міліонів зр., одержав цїсарску санкцію.

 

Дѣло

22.03.1895