Путін тепер може залишатися главою російської держави майже довічно. Відповідні правки до Конституції вже схвалили дві палати російського парламенту. Їх ще мають затвердити на референдумі та в Конституційному суді. Експерти не передбачають, що з цим виникнуть якісь проблеми. Так само не слід очікувати й різкої реакції Заходу.

 

 

Думаю, що серед людей, котрі хоч трохи цікавляться політикою, важко було б знайти настільки наївних, котрі б дійсно повірили, що чинний російський президент Володимир Путін полишить владну сцену 2024 року й подасться на заслужений відпочинок. Було зрозуміло, що, з огляду на його спрагу влади, він шукатиме способів залишитися біля керма держави й після закінчення актуальної президентської каденції. А це його другий поспіль і четвертий сумарно термін, тож, згідно з Конституцією, він не мав би права більше переобиратися.

 

До недавнього часу політичні аналітики продумували різні способи, як же то ВВП зуміє зачепитися за владу й залишитися лідером геть до самої смерті. Ніхто не сумнівався, що 67-літній Путін, котрий у той чи інший спосіб керує країною вже 20 років, знайде оригінальний спосіб залишитися на вершині владної піраміди. Йому, приміром, пророкували посаду такого собі «надпрем’єра» в парламентсько-президентській республіці. Згідно з іншою версією, він мав би очолити відроджену Державну раду, яку до 2024 року встигнуть наділити новими розширеними повноваженнями.

 

Другий сценарій заграв особливими барвами, коли в січні цього року довгорічний напарник Путіна Дмитро Медвєдєв попросився до демісії без якихось видимих ​​на то причин. Путін прийняв відставку й призначив експрем’єра заступником голови Держради. Таким чином, логічно виглядав би оновлений тандем, який вже продемонстрував свою злагодженість.

 

Проте цього тижня стало зрозуміло, що шеф Кремля обрав простіший і надійніший шлях: він вирішив залишитися у президентському кріслі практично довічно. Щойно 10 березня стала зрозумілою суть вистави, розіграної раніше Путіним з внесенням поправок до Конституції. Бо у тракті обговорення президентської конституційної реформи в Державній думі – нижній палаті парламенту – виникла ще одна поправка, якої сам президент не вносив, але задля якої й був, очевидно, влаштований увесь цей спектакль. Головну роль взялася зіграти чи не найвідоміша з нині живих російських жінок.

 

Йдеться про Валентину Терешкову – першу в світі жінку-космонавтку. Її ім'я відоме в цілому світі, в СРСР свого часу її іменами було названо сотні вулиць і не тільки, чим було порушено негласне правило постсталінських часів: не надавати топонімам імен ще живих людей. Тож ця вірна прихильниця Путіна й одна з найшанованіших жінок в російській політиці запропонувала внести такі правки до Конституції, які б обнулити попередні президентські каденції чинного глави російської держави. Це юридично дозволить балотуватися на посаду президента ще і ще раз. Таким чином його правління після 2024 року буде продовженим ще принаймні на 12 років.

 

«Навіщо городити штучні конструкції, треба все чесно, відкрито, публічно передбачити. Або взагалі прибрати обмеження щодо числа президентських термінів в Конституції. Або якщо цього вимагатиме ситуація, а найголовніше, якщо цього захочуть люди, закласти в законі можливість для чинного президента знову обиратися на цю посаду, вже відповідно до оновленої Конституції», – так 83-річна пані Терешкова пояснила свою ініціативу. За її словами, можливість для Володимира Путіна залишитися на президентській посаді – це «стабілізуючий чинник» для країни, який «охолодить запал тих, хто намагається інтригувати і розхитувати ситуацію».

 

 

Багато депутатів зустріли цю пропозицію оплесками. Голова фракції «Єдина Росія» Сергій Нєвєров заявив, що підтримає цю поправку.

 

Ось такий фінт вухами. Народ вустами своїх найшановніших достойників просить Путіна не кидати його напризволяще, змилостивитися, поцарювати ще. 

 

Згодом до Держдуми прибув сам Володимир Путін. Виступаючи перед депутатами, він зазначив, з одного боку, що не вважає за доцільне прибирати з Конституції обмеження термінів повноважень. «Змінюваність влади потрібна для динаміки розвитку країни», – зазначив президент РФ. З другого боку, Путін заявив: «Сильна президентська вертикаль для нашої країни абсолютно необхідна. І ситуація в економіці зайвий раз нам про це нагадує. Звичайно, є альтернативи – це парламентська форма правління. Однак на сьогоднішньому етапі нашого розвитку вона для нас не може бути використана».

 

Урешті російський лідер висловився за те, щоб свій висновок про обмеження щодо числа президентських каденцій дав Конституційний суд РФ. Раз вже народ так хоче, аби він залишався й надалі, то що тут вдієш.

 

А Державна дума й рада старатися: проголосувала за всі путінські поправки до Конституції РФ, а також за запропоноване Терешковою обнулювання путінських термінів. Тепер справа лишень за Конституційним судом РФ. Але коли це судді в Росії навіть найвищої інстанції дозволяли собі йти проти Путіна?

 

Тож, якщо Конституційний суд підтримає законопроект про поправки (в тому, що він це зробить, фактично сумнівів немає), а виборці підтримають його в ході загального референдуму в квітні (позитивні результати голосування теж не викликають сумнівів), то Путін зможе обіймати посаду президента протягом двох наступних термінів по шість років кожен. Відтак він зможе залишатися при владі аж до 2036 року. На той час йому виповниться 83 роки – за дивним збігом стільки ж, скільки зараз Валентині Терешковій.

 

Цікаво, що новини з Москви про благословення Путіна на царювання фактично не викликали жодної реакції в західному політикумі. Бо одна частина європейських і американських політиків вважає, що нічого іншого від Росії і не слід було очікувати, мовляв, жити по-іншому там не навчилися. Друга частина вважає, що хоч Путін і автократ, але він гарантує країні сяку-таку стабільність. А от яким буде життя після Путіна – ніхто не знає, тож боїться.

 

От, наприклад, директор Інституту Росії в Королівському коледжі Лондона Семюел Ґрін зазначив в інтерв'ю ВВС, що в керівництві західних країн очікували, що Путін залишиться при владі після 2024 року, а на якій посаді – президента, голови Держради чи спікера Держдуми – це питання видається другорядним.

 

«Зараз світових лідерів більше хвилює поширення коронавірусу, коливання цін на нафту, лихоманка на біржах і ймовірна глобальна економічна криза», – пояснив Ґрін. Так що Путін дуже слушно обрав час, аби заявити світові про свої претензії на довічне царювання.

 

З цією думкою погоджується і доцент Школи слов'янських та східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона Бен Нобл. «Я думаю, що міністерства закордонних справ і уряди на Заході очікували, що Путін так чи інакше залишиться при владі», – запевняє він.

 

Тому марно очікувати якоїсь різкої реакції зі Заходу на такий путінський фінт вухами. Зрештою, і в самій Росії більшість населення сприйняла цю новину якщо й не позитивно, то принаймні байдуже.

 

13.03.2020