("Кріґсарзаци".)
Довго треваюча війна витворила скрізь суроґати ("ерзаци") на всіх полях життя не лише фізичного, матеріяльного, але й морального. На місце правдивих ніг і рук, приносять нещасні інваліди до дому суроґати ніг і рук (т. зв. "протези") з дерева і ґутаперхи. На місце хліба їли ми вже нераз за тих нещасних шість літ суроґати "хліба" (найгірший в рр. 1916 і 1917). Люде вмирали від того "хліба", але їли. Ми давали його голодним птичкам-воробчикам (невибагливим), але вони, діти природи, пізнавали, що в тім нема нічого, щоб мало що-небудь спільного з якимнебудь зеpном, й ані не рушили того "хліба". (Автентичне!)
Війна так змінила й душі людські, що у багато людей і народів затратилося почуття правди, етики й моралі. Всьо є добре, що веде до ціли, до загарбання як найбільше добра. Звірячі інстинкти взяли всюди верх над чувством людяности, етики і навіть примітивної приличности, простого встиду.
Подібно й на полі воєнної "політики" чи політичної "науки".
Яка була перед війною статистика, така була, але все-ж, хоч накручена, то все таки хоча трохи зближена до дійсности. Тепер і тут "ерзац":
Як взірець воєнного суроґату "статистики" подаємо з 5099 ч. львівської "Gazet-и Роrаnn-ої" з 26. ц. м. Ось яку дуже знаменну нотатку:
"Вислід спису населення в Ошмянськім. Варшава 24. лютого. Довідуємося, що переведений в Ошлянському повіті спис населення ствердив, що мешкає там 68 (шістьдесять вісім) процент Поляків, а в Городненськім повіті 48 (сорок вісім) процент. В Мінському повіті 18 (вісімнайцять) процент населення подало польську народність і католицьку реліґію, а 4 (чотири) процент католицьку реліґію а білоруську народність. Взагалі Білорусини, католики, "заявляються" масово за "Поляків".
Це дословно тота інтересна нотатка про новомодну "статистику".
Возьмім поважний науковий твір польських учених, професорів ягайлонського університету в Кракові A. Krzyżanowski і К. Kumaniecki: Statystyka Polski (Tableau stattetique de la Pologne) (Краків 1915 p.) а прочитаємо там на стор. 51 і 52 ось що (дословно):
1) Ошмянський повіт (виленської ґубернії) виказує:
Поляків 1.75 (один цілий і сімдесять пять сотних) процент, це є не цілих два процент.
Москалів 2.35 проц.
Білорусинів 79.97 проц.
Литовців 3.77 проц.
Жидів 12.07 проц.
инших 0.09 процент.
Усеї людности в повіті було (в 1912 р.) 287.400 душ, в тім Поляків 4.900 (чотири тисячі девятьсот душ).
Римо-католиків було 56.64 проц. Православних було 30.48 проц.
2) Городненський повіт (Городненської ґубернії) виказує:
Поляків 5.66 (пять і пів) процент.
Москалів 6.34 проц.
Білорусинів 65.69 проц,
Литовців 1.42 проц.
Жидів 19.86 проц.
инших 1.03 проц.
Усеї людности в повіті було: 247.300 душ. В тім Поляків 8.700 (вісім тисяч сімсот) душ.
Римо-католиків було 27.23 проц. Православних 51.73 процент.
3) Мінський повіт (мінської ґубернії) виказує:
Поляків 7.67 (сім) процент.
Москалів 9.64 проц.
Білорусинів 59.22 проц.
Жидів 23.06 проц.
инших 1.01 проц.
Усеї людности в повіті було: 354.800 душ.
В тім Поляків 30.900 (трийцять тисяч девятьсот) душ.
Римо-католиків було 24.22 проц.
Православних 51.25 проц.
В цілій мінській ґубернії виказано:
Поляків 3.01 (три) процент.
Москалів 4.39 проц.
Білорусинів 76.04 прощ.
Жидів 15.99 проц.
инших 0.57 процент.
Усеї людности в ґубернії, було:
2,936.200 душ.
В тім Поляків 102.300 душ.
Порівнаймо а побачимо, якою новомодною "статистикою" кормить та буржуазна преса свою суспільність, ба й так інформується і Европу.
На що кому може придатися така забавка в таку "статистику" — не знаємо.
Вона хіба похожа до цего суроґату "плєбісциту", який від довшого часу переводять старости у східній Галичині (нпр. в збаразькому, жовківському, старосамбірському і т. д. і т. д.) "Słowo Polskie" з любостю описувало недавно, як пан староста в Старому місті скликав всіх війтів і асесорів з печатками і казав їм підписувати "плєбісцит" до Польщі. Тоді було описане й у "Впереді" як війти, які були "забули" печатку, йшли під баґнетами по ту громадську печатку до галицького "плєбісциту".
Скрізь маємо суроґати, ("кріґсерзаци"), отже не диво, що є "ерзаци" статистики і "самоозначення" (плєбісциту).
Чи то скрізь на "кресах" має бути переведена така "статистика" (перепись) і такий "плєбісцит" ("самоозначення")?...
[Вперед! 02.03.1920]