Підсобні господарства підприємств, колективні й індивідуальні городи робітників та службовців ще до війни широко практикувалися в нашій країні. Це важливий допоміжний засіб у постачанні продуктами харчування міського населення. Ще більше широкого розмаху набув він тепер, в роки Вітчизняної війни. Є багато підприємств, де потреби в овочах і картоплі повністю задовольняються з урожаїв на посівах підсобних господарств, колективних й індивідуальних городів робітників та службовців.

 

Кожне підприємство повинно мати своє добре організоване підсобне господарство. Про це зобов'язані піклуватися як господарські керівники, так і партійні та профспілкові організації підприємств. Але, крім підсобного господарства, необхідно, щоб були посіяні колективні або індивідуальні городи робітників і службовців кожного підприємства, кожної установи. Безпосередніми керівниками в організації колективних та індивідуальних городів, у проведенні їх обробітку закликані бути наші профспілкові організації. Боротьба профспілок за те, щоб кожний робітник і службовець обзавівся городом, наполегливо домагався одержання на ньому високого врожаю — є боротьба за покращення матеріально-побутового стану робітників і службовців. Крім того, колективні й індивідуальні городи трудящих допомагають державі успішно вирішувати питання постачання населення продуктами харчування. Таким чином, питання організації колективного й індивідуального городництва набуває важливого державного значення.

 

Особливої уваги треба приділити городництву в районах, визволених від німецьких загарбників. Величезного значення це питання набуває зокрема в нашій області. В містах і селах Тернопільщини працює багато людей (вчителі, робітники МТС і підприємств, радянські та інші працівники), які прибули сюди з східних областей України. Всі вони бажають мати город. Треба створити все для того, щоб вони мали змогу разом з місцевими робітниками й службовцями вчасно посіяти колективні або індивідуальні городи. Для цього необхідно завчасно виділити їм землю, допомогти придбати посівний матеріал, обробити землю тощо. За все це мусять вчасно подбати керівники підприємств і установ, партійні організації і, передусім, профспілки.

 

В своєму рішенні про підготовку до весняних робіт на городах робітників і службовців Президія ВЦРПС запропонувала профспілковим організаціям домагатися дальшого поширення посівних площ колективних та індивідуальних городів, підвищення урожайності на них картоплі й овочевих культур, залучати до городництва нових робітників і особливо родин військовослужбовців та інвалідів Вітчизняної війни.

 

До весни лишилося вже небагато часу. Незабаром розпочнуться польові роботи. Проте, підготовка до них ще не розгорнута серед робітників і службовців підприємств та установ. Не зроблено ще навіть найголовнішого й елементарнішого. Люди не знають ще де їм дадуть землю під городи. Більш того, переважна частина підприємств і установ ще не подала заявок до земельних органів на потрібну кількість землі під городи. Нічого ще фабзавкоми й міськкоми не зробили для того, щоб подати городникам допомогу в придбанні насіння і реманенту — лопат, граблів тощо. Не організовано роботи серед робітників і службовців по ознайомленню їх з агротехнікою городництва.

 

Організація городництва справа, звичайно, не лише профспілок. Створити необхідні умові городникам — є прямий обов'язок господарських керівників партійних організацій підприємств і установ.

 

Вільне життя

28.02.1945