Засїданє секції исторично-фільософічної наукового товариства им. Шевченка відбуде ся в пятницю, дня 1 н. ст. марта, о годинї 6½ вечером в комнатї товариства. На порядку дневнім реферат д-ра К. Левицкого про кілька праць о праві литовскім.

 

На посаду греко-кат. катихита при 5-клясовій школї мужескій в Раві рускій з платнею 450 зр. і 10% додатку на мешканє розписує конкурс окружна рада шкільна в Раві. Поданя треба вносити до дня 10 н. ст. цвітня.

 

Холєра. На послїднім засїданю найвисшої ради санітарної у Відни заявив санітарний референт, радник міністерства д-р Куси, що в сїй хвили нема в Галичинї нї одного недужого на холєру. В наслїдок того треба пошесть уважати за вигаслу в цїлій Австро-Угорщинї.

 

Побиранє стіпендійної підпомоги им. Париловича, в висотї 38 зр. річно, продовжив совіт Народного Дому у Львові на предложенє п-ї Ольги з Цариловичів Турчмановичевої Романови Турчмановичеви, слухателеви І-го року богословія у Львові. Надїлений буде побирати сю підмогу до окінченя наук.

 

В процесї против кс. Стояловского не стоїть лише він сам яко обжалований, але разом з ним обжалувала прокураторія цїлий персонал редакції Dzwon-a, Wienc-a і Pszczółk-и за статьї в часописях напечатані і за брошуру Bogiem-a prawdą. Головними обжалованими суть: кс. Стояловскій і Іосиф Шпитко, а співобжалованими: п-а Єл. Гемпель, адміністраторка тих часописей і Кир. Студенцкій. Як ми вже вчера доносили, вносить прикураторія обжалованє о злочин обиди маєстату і підбурюваня против держави (§.63 і 65 з. к.) з причини критики промови цїсаря, виголошеної ще 1893 року в Ярославі. Дальше закидає ся обжалованим підбурюванє против заряджень власти з §300 і 302 з. к. і обиду намістника ґp. Баденього в ґазетах і брошурі п. з. Bogiem а prawdą. Вкінци обжаловує прокураторія кс. Стояловского о вимушенє і обиду чести (§.98 і 489 з. к.) осіб управляючих гутами архикнязя Альбрехта. Розправа відбуде ся під проводом совітника Ковалинка. З виїмкою кс. Стояловского, що сидить вже четвертий місяць в слїдстві, остають всї обжаловані на вільній стопі. Характеристичне, що Іос. Шпитка арештовано аж по 7 місяцях від виданя і сконфіскованя брошури Bogiem-a prawdą. В слїдчім арештї пересидїв він три місяцї, а по тім часї увільнено єго за кавцією 300 зр.

 

Промислова школа у Львові числила в 1893/4 шкільнім роцї 466 учеників і учениць. Після народности було 407 Поляків, 51 Русинів, 8 Нїмцїв, а після віроисповіданя 352 римо-католиків, 55 греко-кат., 13 протестантів і 46 жидів. Львівских учеників було 264, прочі з провінції і з Буковини, а кількох з Россії. Наймолодшій ученик числив 14, найстаршій 52 роки житя; сей послїдний учив ся модельованя. Учительскій персонал складав ся з 22 осіб. Бібліотека школи обіймала 400 творів вартости около 7000 зр.; вартість наукових приладів і взірцевих варстатів слюсарства, токарства і столярства виносила 37.528 зр.

 

Палїй Рясни польскої під Львовом, Николай Макуховскій, що — як ми свого часу доносили — удавав в судї божевільного і в наслїдок того відіслано єго на краківску клініку, а відтак на Кульпарків, надумав ся вкінци і заявив, що стане перед судом. Вчера розпочала ся третий раз розправа против него, — бо при двох попередних не хотїв нїчого відповідати — а сим разом, здаєть ся, скінчить ся справа. Як звістно в Ряснї в наслїдок підпаленя погоріло 1 мая 1894 р. 72 хат.

 

Статистика розводів. Після статистичних виказів було в Австрії від 1887 до 1891 року 8000 подань о розвід, з котрих 36% увзгляднено. Третина подань припадає на сам Відень. Що-до реліґії, то між 8000 сторін було 60% католиків, 30% жидів і 10% протестантів, а що-до суспільних верств, то на 100 маючих охоту до розводу припадало 40 з середної верстви, 35 робітників і аж 25 аристократів. — Дуже интересна статистика розводів у Франції. Від року 1884 до 1891 признали францускі суди 40.000 розводів. На сто подань увзгляднювано 93 а в т. зв. separation навіть 98. Перед десятьма лїтами стояли вінчаня до розводів в відношеню як 14:1000, нинї представляє ся се відношенє як 24:1000. Найбільше розводів лучає ся у Франції між робітниками, найменше між селянами. В Парижи було в згаданім часї звиж 13.000 розводів, т. є. більша третина.

 

Дрібні вісти. Презідент львівского суду Іос. Пйонтковскій, навіщений катарактою, усунув ся від урядованя. В єго заступстві обіймив урядованє віцепрезідент краєвого суду Бялоскурскій. — Д-р Ернест Тіль, приватний доцент з титулом звичайного професора, именований надзвичайним професором цивільного права на львівскім університетї зі титулом звичайного професора. — В Олїєвій, повіта городеньского, помер тамошний властитель більшої посїлости, Bєльовєйскій, отець д-ра Генрика Вєльовєйского, посла до ради державної. — У Львові помер будівничій і бувшій радний міста Леопольд Вархаловскій в 54-ім роцї житя. — В Кракові помер Маріян Александер Баранецкій, професор математики тамошного університету в 47-ім роцї житя.

 

Дѣло

28.02.1895