Колишній помічник президента Росії Владіслав Сурков заявив про те, що не вважає Україну за існуючу реальність, і уявляє собі, що Росія братиме участь у майбутньому переділі українського кордону. Даючи оцінку нинішньому Президенту України Володимиру Зеленському, Сурков сказав, що сприймає його, як головного героя з гоголівського "Ревізора".
Про це Сурков говорив у інтерв'ю для російського проєкту "Актуальниє коммєнтарії". Інтерв'ю взяв директор Центру політичної кон'юнктури Алєксєй Чєснаков, відомий у російській пресі як ретлянсратор позиції Суркова.
"України немає. Є українство. Тобто специфічний розлад умів. Дивним чином доведений до крайньої міри захоплення етнографією. Криваве народознавство. Сумбур замість держави. Борщ, Бандера, бандура – є. А нації – немає. Брошура "Самостійна Україна" [Миколи Міхновського] – є, а України – немає", – сказав Сурков.
Попри це, колишній помічник Владіміра Путіна вважає, що Україна-концепт таки стане Україною-реальною. "Я, як не дивно, укрооптиміст. Тобто вважаю, що України немає наразі. Але з часом вона таки буде. "Хохли" – хлопці вперті, вони зроблять", – сказав Сурков.
На думку російського політтехнолога, формування України-держави супроводжуватиметься зміною кордонів, і в цей процес мусить втручатися офіційна Москва. "Яка саме це буде Україна, в яких межах вона буде існувати і навіть, можливо, скільки буде Україн – питання відкриті. І у вирішенні цих питань Росії так чи інакше доведеться брати участь", – згущує Сурков.
Владіслав Сурков поскаржився на те, що Росії завжди складно мати справу з Україною, а найкращий метод двосторонніх взаємин – примус до дружби (майже, як колишнє "прінуждєніє к міру"). "Примус силою до братських відносин – єдиний метод, що історично довів ефективність на українському керунку. Не думаю, що вдасться винайти якийсь інший", – сказав Сурков.
При тім помічник президента Росії вважає, що Донбас не повернеться до України, бо "Донбас не заслуговує такого приниження". При тім Сурков зізнався, що Донбас для нього є важливим через бойовиків, котрі приєдналися до "русской вєсни", і "народ-герой".
"Донбас для мене – не "що", а "хто". Люди передусім. Чудові люди. Захарченко, Ходаковський, Бородай, Пінчук, Болотов, Безлер, Толстих... Вони справжні воїни. Їх не треба, звісно, ідеалізувати. Війна притягує різних людей. Війна – справа каламутна, клопітка. Але потрібна. Вони взялися за цю важку роботу. І впоралися", – оцінив експомічник Путіна.
Коментуючи причини своєї відставки, Владіслав Сурков сказав, що зрезиґнував через зміну кремлівської політики щодо України. "Контекст змінився, скажімо так", – підкреслив він.
Відповідаючи на питання Чєснакова щодо ставлення до Зеленського, Сурков визнав, що той – "не лох". "В кожному разі, у Парижі всі сприйняли його за президента... У нього легкість незвичайна в думках", – оцінив Владіслав Сурков.
Фраза про "незвичайну легкість думок" ("легкость в мыслях необыкновенная") належить Івану Хлєстакову з комедії Миколи Гоголя "Ревізор"; використовувалася Хлєстаковим для опису власних талантів.
Згідно з російським "Енциклопедичним словником крилатих слів і висловів", цей фразеологізм використовують для характеристики легковажної, чудернацької людини; грайливої, неповажної поведінки чи настрою.