В обороні "східної Малопольщі".

В Варшаві відбувся загальний з'їзд організації академічної молодіжи, на якому принято однодушно таку резолюцію:

"1) Польська молодіж, яка проливала обильно кров в обороні т. зв. Східної Галичини заявляє в спосіб як найбільше рішучий, що ця земля мусить належати до польської держави. Не допустимо до відірвання її від Польщі, хоча би нам прийшло понести навіть найбільші жертви.

2) Шле горячий братній привіт польській людности східних окраїн республики, висказуючи незломне переконання, що близька є хвиля, коли землі, які Польщі дали Міцкевича, Косцюшка, Трауґута злучаться нероздільно з цілою републикою".

Видно, що їдемо, коли... протестують.

 

"Чесько-пруські коншахти".

"Dziennik Cieszyński" доносить: "Тутешня організація П.П.С. впала на слід чесько-пруських коншахтів. А саме чеський премієр Тусар приняв німецьку делєґацію в Празі на конференції, на якій рішено, що Німці на тешинськім Шлеську мають голосувати в користь Чехів, за що Чехи на Горішному Шлеську голосувати-муть в користь Німців.

 

Пляни большевиків.

Большевицька "Сєвєрная Газета" пише: "Знаємо що недалека є хвиля повстання робочої кляси на Білій Руси, в Польщі і в инших пограничних краях б. російської імперії. Полків своїх не кинемо на Польщу, але на польський наступ відповімо стратеґічною офензивою. Тоді-то нехай наші браття очікують червоних жовнірів під мурами".

 

Дешанель обняв власть.

(Радіо з Парижа). Поанкаре віддав власть президента француської республикою в руки Дешанеля.

 

Мільран зголосив димісію цілого кабінету.

З нагоди приняття президентури зголосив президент міністрів Мільран димісію цілого кабінету. Президент Дешанель цеї димісії не прийняв.

 

Статут чеської церкви.

Провізоричний статут чеської церкви опирається на таких засадах: Основою церкви є Євангеліє Христа. Його міродайними провідниками побіч апостолів Кирила і Методія є Іван Гус і чеські браття. На разі приймає чеська церква порядок богослужень римо-католицької церкви з деякими малими змінами. Кожда громада церкви вибирає раду на протяг трох літ. Право вибору мають усі, що скінчили 26 літ і живуть морально.

 

Папа проти чеських церковних реформ.

"Osservatore Romano" оголошує нове письмо до пражського архієпископа з 29 м. м., яке покликуючися на письмо з 3 січня ц. р. виводить, що Апостольська Столиця не згодиться на церковні реформи, ні на зміну та облегчення приписів про целібат духовних.

 

В Румунії бояться большевиків.

З Букарешту доносять, що наступи большевицьких військ викликали там великий переляк. Загально думають, що Букарешт є загрожений. Большевики мали зібрати 150.000 жовнірів, яких вислали над Дністер.

 

Турки займають Арменію.

Турецькі війська резпочали офензиву проти Арменії і поборовши Арменців під Цайтун, посуваються в глубину краю.

 

Пляни Денікіна.

(Радіо з Ліону). По донесенням з головної кватири армії Денікіна, заключено умову між ним і представниками козаків. Денікіна признано диктатором Росії з повними військовими і цивільними правами. Аж до скликання конституанти, має бути скликаний тимчасовий парламент, з тим, що Денікін мати-ме супроти його ухвал право vet-а.

Денікін заіменує президента ради міністрів, лишаючи йому свободу дібрати членів кабінету, крім міністрів війни і маринарки. Всі міністри мають бути відповідальні перед парляментом.

 

З угорського національного зібрання.

На засіданню угорського національного зібрання в Будапешті вибрано Стефана Раковского (христ.-нац.) 126 голосами на 133 відданих голосів, віце-президентами вибрані Александер Шімоні Шемадам (христ.-нац.) і Йосиф Ботлін (мал.-хліб.)

 

Громадська думка

21.02.1920