Проф. М. Грушевскій в остатнім своїм публичнім викладї в сали рускої ґімназії говорив спеціяльно про Галичину в віках X—ХІІ-ого. Дальшій виклад відбуде ся ві второк 26 н. ст. лютого о годинї 6-ій вечером.
"Львівскій Боян" взиває всїх членів, щоби на передконцертову пробу зійшли ся в комплєтї і точно о годинї 7-ій вечером в пятницю дня 22 н. ст. лютого в комнатах "Бесїди". — В. Ш.
Репрезентація жидівскої громади у Львові ухвалила на засїданю дня 16 н. ст. лютого одноголосно почтити 50-лїтний ювілей панованя цїсаря основанєм і побудованєм нового жидівского шпиталя, котрого урядженє відповідало би всїм сучасним вимогам.
Стіпендію имени цїсаря Франц Іосифа, в сумі 180 зр. річно, надав совіт Народного Дому у Львові, почавши від І-ого півроку 1894/5 шкільного року Антонови Дїдицкому, слухателеви першого року медицини у Львові, найстаршому синови Богдана Дїдицкого.
Убійника Каспшикевичевої зловила поліція вчера о 6-ій годинї вечером. Єсть се Михайло Гречило, 30-лїтний мужчина, вдовець, отець одної дитини. Гречило був від 15 сїчня до 15 лютого сторожем каменицї у Каспшикевичів і Каспшикевичева мала єму бути винна 1.20 зр. за ношенє води. Опис убійника подала поліції Анна Синтрик, що прийшовша до Каспшикевичевої годити ся за сторожиху, бачила, як Гречило виходив з мешканя убитої. По тім описї догадала ся поліція, хто є убійником, і при помочи сторожа дому Каспшикевичів А. Баса віднайшла єго мешканє у сторожа дому при ул. Боїмів ч. 5 де він спровадив ся зі своєю любовницею Анною Лукасевич, коли стратив місце сторожа. Поліція зробила ревізію в тім мешканю і по довшім слїдстві дізнала ся від Лукасевичевої, що Гречило признав ся перед нею до убійства та що боїть ся вертати до дому і буде ждати на неї вечером о 6-ій годинї коло шинку Аґіда на ул. Собіского. Супротив того обсадила поліція улицю, поставила коло згаданого шинку Лукасевичеву, а коло неї перебраного за жінку аґента поліційного, і коли Гречило зявив ся, увязнено єго. Убійник признав ся до злочиньства.
Дрібні вісти. В суботу дня 16 н. ст. лютого відбуло ся в Ряшеві в костелї вінчанє п. Юл. Стефановича учителя тамошної ґімназії з панною Єленою Кандлєр, учителькою женьскої видїлової школи. Акту вінчаня довершив брат жениха, парох з Брустур в сослуженю о. Ив. Негребецкого пароха з Залїся і кс. Борка, латиньского викарія. Хор ґімназіяльних учеників співав дуже гарно. Численна публика одушевляла ся величностію руского обряду і співом.
Дѣло