Зі світа.

 

Реорґанізація большевизму. З Варшави доносять: Большевики уладили перед кількома тижнями в Москві конґрес, на котрім опрацьовано подрібно офензивний плян проти Польщі. Теперішний дальший розвій випадків в Росії вказує на те, що большевики готовлять ся енерґічно до дальшої війни.

В політичних кругах звертають головно увагу на знесення большевиками жовнірських рад, як деструкційного живла в армії, як також відобрання Троцькому керми армії, а повірення її Полівановови, бувшому царському ґенералови, що вказує на намір привернути в армії дисципліну. А повірення Троцькому міністерства комунікації значило би, що большевицьке правительство стараєть ся піднести справність транспортів, що становлять підставову умову успішної воєнної акції.

 

Лойд Джордж запрошений до Москви. З Москви доносять: Юрій Лянсбурґ звернув ся іскрово до Лойда Джорджа з запрошенням, щоби прибув до Росії і взяв безпосередну участь в переговорах з Лєніном в справі мира. Лянсбурґ зазначує, що мир нічим не грозить, зате дальша війна є грізна.

 

Естонія ратифікувала мир з Росією. Радіо з Ліону доносять: Естонська делєґація в Парижі заявила, що законодатні збори Естонії з д. 11. лютого 1920 р. затвердили однодушно мир з Росією.

 

Нота Угорщини до Австрії. Угорське правительство вислало до Австрії ноту, в котрій предкладає рішення справи західної Угорщини дорогою плєбісциту.

 

Америка симпатизує з Австрією. Американський делєґат в Парижі Редбирі заявив, що Америка симпатизує з Австрією і длятого американському парляментови предложено проєкт устави про признання середущій Eвропі кредитової помочи в сумі 50 міліон долярів, з чого більшу часть має дістати Австрія.

 

З нарад Ліґи Народів. На нарадах Ліґи народів признано в справі басейну Сарн потребу порозуміти ся з Францією. Для Ґданська іменовано завідателем Таввера. Швайцарію принято до Ліґи народів покищо без утрати запоруки невтральности. Підписано запоруки для Польщі в справі національних меншостей.

 

Уступлення Лянсінґа. Як причину уступлення державного секретара Лянсінґа подають, що Вільзон зробив йому закид, що він присвоїв собі права президента, скликуючи самовільну кабінетову раду. На сей закид відповів Лянсінґ внесенням димісії.

 

Мобілізація в Румунії. У Румунії оповіщено стан облоги й запоряджено мобілізацію всіх мужчин від 18—42 р. життя. Румунський посол Ґрекул заявив у "N. Fr. Presse", що вістки про большевицьку небезпеку в Румунії дуже пересадні. Большевизм не має основ у Румунії. Румунська армія приготована на все.

 

Румуни евакують лінію Тиси. Румунія усуває свої війська з лінії Тиси до так зв. лінії Клєманса.

 

Протест ґданської міської ради. Міська рада Ґданська внесла на руки Таввера, коаліційного управителя Ґданська, протест проти видачі коаліції бурмістра Сама і инших ґданських горожан, як виновників війни.

Німецьким представником в Ґданську іменовано Ферстера.

Анґлійці в Ґданську закупили за 4 ½ міліона марок найбільший тамошний готель.

 

Німецька делєґація в Варшаві. Д. 16. с. м. приїхала до Варшави німецька делєґація задля полагоди залізничих польсько-німецьких справ.

 

Ізольовання Франції? Аґенція Стефані доносить: В справі видачі винних понесла Франція перше пораження, бо щораз більше показуєть ся потреба ревізії мирового договору. Трете пораження жде Францію в російськім питанню, а четверте в турецькім питанню. Взагалі заносить ся на зізольовання Франції.

 

Коаліція зрікаєть ся видачі виновників війни. Потверджуєть ся вістка, що коаліція зрікаєть ся від Німеччини видачі виновників війни, а зате домагаєть ся економічних рекомпензат.

 

Вільзон в адрійській справі. Лондонська конференція мала одержати від Вільзона телєґраму, що він стоїть при полагоді адрійської справи після ухвали з 20 січня. Пропонована лондонським договором і конвенцією розвязка сеї справи з 20 падолиста м. р. противить ся, на його думку, рішенням мирової конференції. Колиб коаліція не узгляднила його спротиву, то він урядово покине конференцію. Тоді Америка мати ме повну свободу рухів.

 

Полагода турецького питання. Лондонська рада покінчила наради над турецьким питанням й полагодила загальні основи для договору з Туреччиною. Суверенність Туреччини над Царгородом буде удержана. Союзні держави дістануть запоруку що до свободи морських проливів. Султанови не вільно буде мати ніякої армії.

 

Новий державний секретар Зєдинених Держав. На місце Лєнсінґа іменовано Франка Полка. Він буде тільки провізоричиим секретарем.

 

Нова Рада

18.02.1920