Твоє найстарше Товариство, Твоя "Просвіта" промовляє до Тебе:
Ти вслухайся добре у сю мову! Не надумуйся довго! Послухай того голосу, що звертається до Тебе з повним довірям!
"Просвіта" має довіря до Тебе Український Народе!
Був час, коли польський сойм давного Королівства Галичини поставив Твоїй "Просвіті" понижаючу умову, писати для Тебе так книжки, як се подобається Соймови. Инакше відмовить він належної підмоги із Твоїх власних податків. Тоді приказав Ти, Український Народе, не приймати підмоги, бо Твоя честь не позваляла на те. Ти поспішив рівночасно з багатими жертвами на ціли Твоєї "Просвіти" і дав їй в руки велике оружжя, повну незалежність від всяких підмог.
Часи змінилися. Велика війна знищила зовсім майно Твоєї "Просвіти". Її філії перестали істнувати, а їх майно також знищене. Її читальні порозбивані, понищені. Її члени здесятковані. Одні погибли на війні, других забрали страшні пошести, ще иншим прискорили смерть австрійські і сучасні Талєргофи, а многі-многі розкинені по цілому світови не можуть ще найти дороги до своєї родини, своєї землі.
Та проте Ти остався, Великий, Непоборимий, Безсмертний Український Народе!
Для скріплення сеї живлової величі і непоборимости є найгорячішим бажанням Твоєї "Просвіти" подати Тобі в отсих прикрих годинах найпотрібнійшу розраду й потіху, дати Тобі добру книжку, дати Тобі найвірнійшого товариша й приятеля в живім друкованім слові, його недостача під теперішню пору незвичайно шкідлива. Перш усього відчувається недостача популярної літератури, яку знищили воєнні часи, інвазії й окупації всякого рода. Як дещо навіть заціліло, так в останніх роках розійшлося зовсім.
Добра книжка буде Тебе, Український Народе, кріпити, буде підсичувати Твою силу, не дасть Тобі упасти, поведе Тебе до гарної, світляної будучности.
Сповнити отсю постанову бажання не в силі Твоя "Просвіта". Недостає Їй фондів ні на дуже дорогий папір, ні коштовні видатки друку. Всякі джерела доходів повисихали. Твоя "Просвіта" найшлася на початку свого пядесятиліття в такім положенню, в якім була при своїх засновинах убогим, незасібним Товариством. Ніщо не поможуть нарікання на недостачу видавництв, на занедбання обовязку Твоєю "Просвітою", коли Ти, Український Народе, не зложиш для Себе самого міліонового основного фонду на видавництва потрібних і необхідних книжок!
Тому закликаємо Тебе Український Народе Соборної України:
Створи в найкоротшім часі отсей гарячо бажаний міліоновий видавничий фонд!
Тому закликає Тебе Український Народе Західної Области, Твоя "Просвіта":
Обновляй філії і читальні "Просвіти"!
Присилай всі залеглі досі членські вкладки!
Приступай сотками тисячів в члени Твоєї "Просвіти"!
Надсилай нестримним потоком багаті жертви до каси Товариства!
Тому закликає Вас, Братя і Сестри в Америці і всюди на еміґрації!
Памятайте на Рідний Край і Його потреби!
Надсилайте свої жертви на видавництва "Просвіти", яких ціллю буде поліпшити долю Ваших братів і сестер в Старім Краю!
Пристарайте паперу на видавництва і перешліть його Товариству "Просвіта" у Львові!
Тому звертається до всіх українських інституцій і Товариств, з окрема до касових і економічних:
Прийдіть з видатною помічю для того Товариства, яке є Вашою Духовою Матірю. Її зріст є Вашим зростом, Її занепад — Вашим занепадом!
Тому звертається до Тебе Українське Правительство:
В зрозумінню великого і важного завдання Товариства "Просвіта" підопри його змагання, як чинника Тобі найбільше потрібного!
І коли Ви всі сповните Ваш обовязок супроти "Просвіти", коли додасте їй сили, коли ободрите її Вашим живим ділом, коли відберете від Неї журу о матеріяльне істнування, тоді сповнить "Просвіта" велике завдання, яке вона прийняла на себе.
Отсей голос нехай рознесеться вічевим дзвоном по всій Україні і всюди там, де гомонить Українське Слово!
Твоя "Просвіта" певна, що сей голос відібється могутнім відгомоном у кождім українськім серці, що за ним піде, хто лише жиє на Україні.
Міліоновий основний видавничий фонд повстане, як Ти, Український Народе, тільки того забажаєш!
Тим ділом Ти будеш гордитися, як гордишся всіми Твоїми визвольними зривами давної і нової Доби.
А над міліоновим фондом видніти ме гордий напис:
"Народ собі!"
У Львові, дня 5. лютого 1920. р.
За Головний Виділ Товариства "Просвіта" у Львові:
І. Кивелюк голова. Др. Іван Брик секретар.
За Видавничу Комісію Тов. "Просвіта":
Др. І. Раковський, голова. В.Дорошенко, заст. голови.
М. Галущинський, член комісії.
Призбирані гроші й жертви присилати на Видавничий фонд Товариства "Просвіта" на книжочку щадничу ч. 12.700. Товариства "Дністер" у Львові, ул. Руська ч. 20.
Всі українські часописи краєві і заграничні дістають отсю відозву з просьбою надрукувати її на своїх сторінках. Як би який часопис не одержав припадково відозви, Головний Виділ просить передрукувати її у себе із котрого небудь другого часопису, котрий попаде під руку.
[Громадська думка, 09.02.1920]