Трампова «оборудка століття»

«Оборудкою століття» назвав Дональд Трамп ним же запропонований план мирного врегулювання на Близькому Сході. Чи дійсно він такий знаменний? Яка роль у його реалізації належить іншим державам, зокрема Росії?

 

 

28 січня глава Білого дому в урочистій обстановці репрезентував свій довгоочікуваний 181-сторінковий план мирного врегулювання на Близькому Сході. За словами Трампа, документ, зокрема, передбачає створення повноцінної палестинської держави зі столицею в Східному Єрусалимі в рамках концепції двох держав на Близькому Сході. Водночас Трамп включив в нього пропозиції, які дають Ізраїлю майже все те, чого той домагався протягом цього багаторічного конфлікту. Зокрема, гарантує єврейській державі контроль над об'єднаним Єрусалимом, який стає столицею країни, і не передбачає знесення поселень на Західному березі річки Йордан, які викликають обурення у палестинців і невдоволення у більшості країн світу.

 

«”Оборудка століття” відрізняється від усіх раніше обговорюваних мирних ініціатив і безпрограшна для обох сторін конфлікту. Немає нічого складнішого в світі, ніж помирити ізраїльтян і палестинців, але мене обрали не для того, аби я займався дрібними проблемам» – без зайвої скромності заявив американський президент.

 

Виступ Трампа тривав близько пів години і переривався численними оплесками присутніх у залі членів американської адміністрації, законодавців, представників єврейської діаспори та амбасадорів деяких арабських країн. «Моя концепція є безпрограшною можливістю для обох сторін, реалістичним рішенням про співіснування двох держав, яке усуває загрозу палестинської державності для безпеки Ізраїлю», – запевнив Трамп.

 

За словами Дональда Трампа, і прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, і його головний політичний опонент, лідер центристського блоку «Кахоль-Лаван» Бені Ґанц, з яким американський президент зустрічався напередодні, підтримали пропозиції США. Утім, представники палестинської влади налаштовані, м’яко кажучи, значно менш оптимістично щодо Трапових пропозицій. Спробуємо розібратися чому, зазирнувши безпосередньо до документа.

 

 

Отже, Дональд Трамп запропонував узаконити Єрусалим як неподільну столицю Ізраїлю і поширити суверенітет Ізраїлю над більшою частиною долини річки Йордан. При цьому управління святими місцями будуть здійснювати спільно Ізраїль і Палестина. 

 

Глава Білого дому пообіцяв визнати Східний Єрусалим палестинської столицею і відкрити там американську амбасаду. Утім, йдеться лише про квартали, які розташовані за межами побудованого Ізраїлем розділового паркану і не включають в себе Старе місто. Загалом, за словами Дональда Трампа, палестинці отримають контроль над територією, яка перевершує ту, якою вони володіють зараз, удвічі (хоча ті прагнуть мати ще більше, як то було до війни 1967 року).

 

Окрім того, план передбачає, що Держава Палестина буде демілітаризованою, зокрема, у неї не буде можливості укладати з будь-ким військових союзів. Палестинці також не зможуть контролювати свій повітряний простір і прикордонні пункти. Фундаменталістські рухи «Хамаз» та «Ісламський джихад» повинні скласти зброю і підпорядкуватися офіційній палестинській владі. Тобто держава стане далеко не такою «повноцінною», як то обіцяв Трамп.

 

Ізраїль, своєю чергою, повинен демонтувати незаконні форпости на Західному березі річки Йордан, які потенційно могли б перетворитися в нові поселення, заморозити на чотири роки будівництво нових поселень і визнати Палестину як незалежну державу.

 

«Оборудка століття» має також свою економічну частину. Йдеться про дві сотні господарських проектів на Західному березі річки Йордан і в Секторі Ґаза загальною вартістю близько 50 мільярдів доларів.

 

Не встиг ще Трамп закінчити свого виступу, як глава Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас негайно засудив цей план, назвавши його «змовою століття», не гідною поважного розгляду. «Ми говоримо тисячу разів: ні, ні, ні», – заявив Аббас, виступаючи на мітингу в Рамаллі на Західному березі.

 

 

«Хамазівці» назвали план Трампа «новою палестинською катастрофою», яку порівняли з подіями 1948 року, коли було створено Державу Ізраїль. Голова політичного бюро «Хамазу» Ісмаїл Ханія закликав палестинське керівництво відкласти вбік всі розбіжності і «виступити разом перед обличчям плану з ліквідації палестинського національного проекту». Відтак у Палестині було оголошені «дні гніву». В Секторі Ґаза і на Західному березі розпочалися акції протесту.

 

То що «оборудка століття» стане мертвонародженою дитиною? Можливо, хоча Трамп і Нетаньягу ще не втрачають надії її реалізувати. Для цього вони взяли собі в союзники Москву. Саме цим можна пояснити улесливий щодо Кремля тон, який лунає з Єрусалима й Вашінґтона. Нетаньягу раз по раз зустрічається з Путіним, мило всміхається до нього, обнімається, цілується. Щось схоже робить і Трамп. Бо лідери США й Іраїлю вважають, що лише Кремль має відповідний інструмент впливу на  палестинців. А Путіну, своєю чергою, екзистенційно необхідна підтримка і Вашінґтона, і Єрусалима.

 

Тож певна надія на втілення плану таки існує. Тим більше, що, за великим рахунком, інших варіантів на створення власної держави та нормалізації свого життя у палестинців, як не крутись, немає.

 

А якщо Кремлю таки не вдасться переконати палестинців і план Трампа полетить шкереберть, то це не лише ознаменує собою поразку глави Білого дому, а й засвідчить, що потенції Росії на Близькому Сході не такі вже й поважні, як досі вважали.

 

31.01.2020