Рисї в Галичинї. Сими днями убито на ловах коло Старого міста два величезні рисї. Так само доносять з Риманова, що в тамошних лїсах убито великого рися і зараз відіслано до музея ґр. Дїдушицкого у Львові.
Огнї. В Перемишлянах погоріла послїдними часами одна загорода. Шкода виносить 600 зр. Підозріного о підпаленє Іос. Шиманьского з Чуперносова увязнила жандармерія. — В Чемеринцях, перемишляньского повіта, знищив огонь дві селяньскі загороди. Необезпечена шкода виносить 200 зр. Огонь був підложений. — В Перегноєві, тогож повіта, вибух огонь в стодолї господаря Мих. Устяка. Пожар знищив цїле господарство і сусїдну стодолу зі збіжем. Шкода виносить 600 зр. Причина огня незвістна.
Від чаду погибло в Бобрівцї коло Солотвини дня 5 н. ст. сїчня шість осіб в одній хатї, а то отець, мати, син, брат вітця, дївчина і служниця. Навіть кіт і дві курки, що були в хатї, і ті погибли. — Так само загоріло двоє старих людей в Вербові, підгаєцкого повіта, на Різдво дня 6 н. ст. сїчня. — В Дрищеві, того-ж повіта, загоріла 11 н. ст. січня 13-лїтна дївчина.
Нещастні пригоди. Анна Раделицка з Летнї служила в Дрогобичи. На святий вечір вибрала ся до дому на свята. Та не судило ся їй святкувати, бо на дорозї з Довгого до Летнї замерзла. Мала 24 роки. — У Стефана Сенька в Бальници, лїського повіта, служив паробок Гриць з громади Смерек. Господар навіть не знав як паробок писав ся на прізвище. Дня 7 н. ст. сїчня напував він худобу, притім сам упав в кирницю і втопив ся.
Війсково-статистичний річник за 1893 р. Міністерство війни видало минувшого місяця статистику войсковости в Австрії за 1893 рік, з котрої виймаємо деякі цїкавійші дані. Найбільше місця займають в сїй книжцї вислїди побору новобранцїв. В згаданім роцї мало ставати до побору з всїх трех кляс 813.034 людей. З тих 65.959, отже 81 на тисяч не явило ся при поборі, 187.159, т. є. 230 на тисяч признали поборові комісії спосібними, а 559.063, або 688 на тисяч неспосібними до войскової служби. Галичина, Буковина, Угорщина, відтак Хорватія і Славонія виказують в трех роках 1891—1893 постійний приріст новобранцїв, натомість в Горішній Австрії, Мораві і Шлезку відносини в тім взглядї менше користні. Що до степеня просвіти, то з асентерованих 1893 року уміло читати і писати 743 на тисяч. Найгірше в тім взглядї стоїть округ войсковий Задар, відтак Львів, Перемишль і Германштадт, найлїпше Відень, Инсбрук, Прага і Іосафів. Більшіє письменних новобранцїв з року на рік в округах Задар, Прага, Краків, Пешт і т. д. найзначнїйше в Задарі; натомість округ Львів виказує що року менше письменних, головно завдяки Буковинї. Розмірно найбільше спосібних до войскової служби мали в згаданім роцї Румуни, відтак идуть по черзї Хорвати, Мадяри, Русини, Нїмцї, Чехи, Словаки, а вкінци Поляки. У всїх народностях найбільше спосібних було між новобранцями високого росту, найменше між малими, Новобранцї найвисшого росту лучали ся між Хорватами найнизшого росту між Поляками і Русинами. — Що-до чисельности австро-угорскої армії виказує 1893 рік: 287 ґенералів (між ними 1 польний маршалок, 34 фельдцайґмайстрів і ґенералів кавалєрії, 95 фельдмаршал лейтнантів, 157 ґенерал-майорів), 371 полковників, 376 підполковників, 714 майорів, 4358 капітанів і ротмістрів, 5006 старших поручників і 16 072 поручників, разом 26.897 офіцирів всїх степенїв. Вояків почавши від кадетів на долину було 1,072.870, т. є. о 28.998 людей більше як в 1892 роцї.
Женщини докторами наук. В університетах Швайцарії осягнуло в послїднім роцї 13 жінок степень докторів; з того числа припадає 7 на Берно, 1 на Женеву а 6 на Ціріх. Вісїм кандидаток промовано на докторів медицини, а пять на докторів фільософії. З фільософок подали цїкаві дисертації п-на Анна Вичолковска "Про науку Шопенгавера о свободї в порівнаню з Кантом і Шелінґом" і п-на Єлисавета Вардалє "Про звукословіє в псальмах Стоткера". З медициньских дисертацій припала чотиром кандидаткам та честь, що працї их яко знамениті видав проф. Вірхов в Берлинї своїм накладом. З походженя они Россіянки або Польки, лиш одна Нїмкиня.
Самоубійства у Відни. В минувшім 1894-ім роцї було у Відни 389 самоубійств, против 356 в 1893-ім а 330 в 1892-ім роцї. Отже статистика виказує приріст. Після пола було в 1894 роцї 296 самоубійників а 93 самоубійниць. Через повішенє відобрало собі житє 124 [з того 17 женщин], через застріленє 92 [з того 7 женщин], через отроєнє 49 [з того 28 женщин], в филях Дунаю знайшло собі смерть 77 осіб [з того 22 женщин], з висших поверхів кинуло ся 45 [з того 16 женщин], вкінци під льокомотиву зелїзницї положили голову 2 особи а через отворенє артерій зробили конець свому житю 8 мужчин і 2 женщини. Найстаршій віком самоубійник числив 83 лїт, наймолодшою самоубійницею була 8-лїтна дївчинка, а за нею два хлопцї по 13 і 14 років.
Дрібні вісти. Иван Гриневецкій з Рудок одержав на краківскім університетї степень доктора прав. — В Шантілі коло Парижа застрілив ся звістний францускій комедієписатель Рауль Тоше. Причиною самоубійства була маєткова руїна. — Нова каденція судьїв присяжних у Львові розпічне ся дня 28 н. ст. сїчня. — Львівска поліція зловила вчера небезпечного злодїя 40-лїтного Бачманьского, що вже 37 разів був засуджений за злодїйства і инші переступства. — В Кембрідж помер сими днями професор исторії тамошного університету Джон Секлі. Помершій був визначною повагою науковою. — У Львові помер вчера Александер Скаєвскій в 36-ім роцї житя. Скаєвскій походив з Конґресівки і належав у Львові до провідників робітників. В осени м. р. розпочав видавництво часописи п. з. Nowa Epoka, але видаваню часописи перешкодило арештованє Скаєвского перед самим приїздом цїсаря на виставу, під закидом зради державної.
Дѣло