На порядку дневнім нинїшного засїданя соймового поставлено справозданє комісії шкільної о першій части предложеня правительственного з проєктом закона о заснованю і уладженю публичних шкіл народних та о обовязку посиланя до них дїтей. Референтом справозданя комісії єсть ґp. Ст. Бадені.
Справозданє комісії зачинає ся від короткого огляду законодавства краєвого на поли шкільництва в повисшім напрямі. Обовязуючій у нас закон о засновуваню шкіл народних походить з 1873 р. В 1880 р. ухвалив сойм резолюцію, в котрій признав конечність реформи того закона. Від того часу кілька разів ухвалювано поодинокі зміни, але в 1885 р. війшла в житє новеля, зміняюча закон з 1873 р. і установляюча нові постанови що-до уладженя шкіл народних, а спеціяльно шкіл видїлових. На тій основі ухвалив сойм орґанізацію школи видїлової в Сокали. В слїдуючих роках зреорґанізовано видїлові школи женьскі в Кракові, Тарнові, Ряшеві, Яслї, Львові, Станиславові, Коломиї, Тернополи і Бродах. В 1888 р. ухвалив сойм знести всї мужескі школи видїлові, крім школи в Сокали, а то з тої причини, що ті школи не відповідали цїли і не мали условій розвитку — хоч комісія, предкладаючи се внесенє соймови, признала мужескі школи видїлові добрими і хосенними, скоро лиш в нашім краю повстануть пригідні для них услівя. Тепер в Галичинї маємо 9 видїлових шкіл женьских і одну мужеску в Сокали. Правительственний проєкт комбінує в одну цїлість постанови законів з 1873 р. і 1885 р.
Після гадки комісії шкільної — найважнїйшою постановою правительственного проєкту єсть орґанізація шкіл видїлових мужеских і женьских. Ті школи мають доставити школам фаховим, практичному званю і учительским семинаріям відповідно підготованих учеників. Комісія шкільна признає, що такі школи тепер, коли з одної сторони в практичнім званю вимагають більшого образованя, анїж се, котре може дати школа народна, а коли з другої сторони краєва рада шкільна постарала ся для тих шкіл о учителїв і книжки, відповідають потребам краю і можуть мати всякі услівя розвитку. (В 1888 р. таких условій розвитку не було і знесено школи видїлові.) Школи видїлові будуть триклясові, отже в полученю з школою народною будуть обнимати сїм кляс. Школа видїлова має підготовляти до званя практичного взагалї, а не до якогось спеціяльного званя, і се після гадки комісії шкільної цїлком справедливо.
В артикулї 7-ім проєкту постановляє ся, що школи видїлові, окремі для хлопцїв а окремі для дївчат, мають бути засновані в 32 містах, єсли в дотичнім містї шеста кляса школи 6-клясової буде числити щонайменше 30 учеників або учениць. В инших містах мають бути заведені школи видїлові аж тогдї, коли найдуть ся потрібні фонди. Комісія шкільна годить ся в засадї на ті постанови, але думає, що школи видїлові навіть в тих 32 містах повинні засновуватись постепенно і з-вільна, що неконче мірою до заснованя повинна бути обставина, єсли в шестій клясї найде ся 30 учеників, — бо треба найперше пересвідчити ся, чи перші школи видїлові, засновані слїдуючого року, відповідять своїй цїли. Потребу такого повільного заснованя признав на засїданю комісії віцепрезідент ради шкільної Бобжиньскій, подаючи заразом, що услівє, аби в шестій клясї було 30 учеників, єсть як-раз запорукою повільного заснованя шкіл видїлових.
В проєктї закона постановляє ся дальше, що в тих містах, де будуть школи видїлові, примус шкільний тревати має сїм лїт. Комісія шкільна тої гадки, що в практицї се не дасть ся перевести. В 32 містах, де мають бути видїлові школи, єсть в поодиноких дїльницях і на передмістях населенє майже рільниче, котре лиш виїмково може і буде користати з видїлової школи, а крім того, єсли би всї дїти, що не пійдуть до шкіл середних або фахових, мали бути примушені ходити через сїм лїт до школи, то не вистала би одна школа видїлова. Длятого комісія признаючи в засадї установленє 7-лїтного примусу шкільного в містах, де будуть засновані школи видїлові, додала в арт. 30-тім постанову, що краєва рада шкільна буде мати право увільняти від науки в 7-ім роцї цїлі передмістя або на жаданє родичів поодинокі дїти.
В проєктї правительственнім містить ся постанова, що обовязок ходити до школи зачинає ся аж з окінченим 7-мим роком житя. Комісія признає, що така постанова була би хосенна для поступу в науцї, бо дїти, именно сїльскі, суть по 6-ім роцї житя дуже часто за мало розвинені фізично і умственно, але з другої сторони вельми прикра для біднїйшого населеня і значно утруднила би виконанє примусу шкільного, котрий і тепер в пятім і шестім роцї науки не вюже бути відповідно переведений. Длятого комісія полишає тепер обовязуючу постанову, що обовязок ходити до школи зачинає ся з покінченим 6-тим роком житя, з тою лиш зміною, що дїти нерозвинені фізично і умственно можуть на жаданє родичів зачинати науку шкільну аж з покінченим семим роком житя.
На постанову проєкту, що школа видїлова женьска може бути розширена доданєм двох або трех кляс висших через що повстала би висша школа видїлова женьска — годить ся комісія шкільна, бо в сей спосіб можуть повстати в більших містах висші заведеня наукові женьскі, котрих потребу признав сойм в резолюції з минувшого року.
Доповняючу науку обовязкову і трилїтну нормує проєкт закона точно. Задачею науки доповняючої єсть утвердженє молодежи в науцї придбаній в щоденній школї і доповненє тої науки відомостями потрібними в житю практичнім в напрямі рільничім або промисловім або торговельнім. Ту науку доповняючу буде удїляти учитель в межах обовязуючого закона, с. є. на скілько дасть ся помістити в 30 годинах тижднево, і єсли би учитель в наслїдок науки доповняючої мав учити більше як 30 годин тижднево, то буде діставати окрему винагороду. Та винагорода після гадки комісії, недостаточна, именно тогдї, коли учитель буде з хісном удїляти науку доповняючу на основа висшої своєї кваліфікації або спеціяльних відомостей, сягаючих по-за межі обовязуючої кваліфікації учительскої. В таких случаях повинна бути висша нагорода, а краєва рада шкільна має обдумати средства і спосіб тої винагороди.
Новою постановою в проєктї єсть се, що бодай в одній народній школї більшеклясовій в кождім повітї, наука доповняюча рільнича буде подавана учителями спеціяльно в тім напрямі укваліфікованими. Комісія уважає ту гадку вельми трафною, але думає, що при заведеню таких курсів будуть немалі трудности. Такі курси можуть лиш там розвинути ся і принести хосен, де найде ся учитель, котрий буде мати не лиш формальну кваліфікацію до наук рільничих, але і замилованє до тої науки і дар спеціяльний научати. Длятого радить комісія приступати до орґанізації таких курсів вельми обережно і лиш там і о стілько, о скілько вже при заснованю курсу найдуть ся всї услівя єго розвитку.
Вкінци годить ся комісія на постанову проєкту, що примус шкільний буде відданий в руки окружної ради шкільної, бо се потреба не лиш до дїйстного виконаня примусу шкільного, але і відповідає бажаням місцевих рад шкільних, котрі нерадо виконували той обовязок.
По при згадані поправки в проєктї поручає комісія приняти проєкт правительственний в тім пересвідченю, що він відповідає вповнї потребам краю і школи та єсть результатом засад і змагань, які висказував сойм при численних нагодах.
Дѣло