Голод і тиф в Мармароськім Сиґоті. З Будапешту доносять, що в комітаті Мармарош-Сиґет панує голод і епідемія тифа.
Большевики хотять іти на Галичину. Кромі політичної офензиви, яку большевики розпочали вже в деяких державах (в Берліні, в Моравській Остраві), приготовляють вони також мілітарну офензиву на всіх головних фронтах, а передовсім на Галичину і долішній Дунай.
Польські війська обсаджують Познанщину. Дня 17. с. м. польські війська увійдуть в північну частину "Великопольщі", а д. 18 займуьть Торунь.
Области, в котрих має бути голосовання (Горішний Шлеськ) обсадять Французи при кінці сего місяця.
За дальшою бльокадою Росії. Як доносить "Daily Express", предложив Лянсінґ американському конґресови експозе, в котрім доказує конечність удержання дальшої бльокади совітської Росії, бо инакше аґітація Лєніна і Троцького буде необмежена.
Армія Юденіча переносить ся на полудневий фронт. Зі Штокгольму доносять: Відділи і армії Юденіча будуть перекинені на полудневий фронт до борби з большевиками.
Анґлійські видатки на війну з Росією. Після урядових звітів видала вже Анґлія по завішенню оружя з Німеччиною на війну з Росією 94.830.000 фунтів штерлінґів.
Чехи на пруськім Шлеську. Дневники довідують ся, з міродатнього жерела, що обсадження чеськими військами тих частей ратиборського Шлеська, який мировий трактат признав Чехам, наступить в протягу 14 днів, від дати ратифікації мира себто від дня 10. с. м. Протягом слідуючих двох тижнів пруські війська мають опорожнити ратиборський Шлеськ. Чеські дневники твердять, що пограничні пруські відділи на ратиборськім Шлеську одержали вже вказівки в справі опорожнення ратиборського Шлеська.
Полудневий Китай зриває з північним. З Лондону доносять, що на засіданню полуднево-китайського парляменту ухвалено зірвати зносини з пекінським правительством і звернути ся до населення з візванням до боротьби з північю.
Напад независимих соціялістів і комуністів на сойм Німеччини. Вівторок почало ся в німецькому парляменті третє читання закона про фабричні ради. Саме тоді перед соймовою будівлею зібрала ся велика скількість демонстрантів, які напали на сторожу безпеченьства й поліцію, що стояла перед парляментом. Поліція й сторожа вистрілила крісами та скорострілами. Було 30 мерців і біля 100 ранених. І кілька з сторожі впало жертвою боротьби. Рівночасно независимі соціялісти заждали з огляду на події перед палатою замкнення засідання. Прийшло до бурливих сцен, при чому президент парляменту усунув трьох независимих соціялістів із засідання. Вкінці відложено засідання, а слідуюче назначено на середу 14. с. м. Президент німецької републики завів стан облоги в північній Німеччині, а міністер краєвої оборони Носке обняв виконуючу власть над Берліном і над бранденбурською мархією. В звязи з тим заборонив сейже міністер друковання і ширення дневників: Die Freiheit і Rote Fahne на цілім обшарі стану облоги. В ціли безпеченства обсадив міністер оборони будинок сойму військовою сторожею і відділами військової сторожі. В самім будинку і на поблизьких вулицях уставлені скоростріли. Після останніх донесень коло парляменту і в місті спокій.
Нова Рада