Чоловіки-науковці краще, ніж жінки «продають» результати своїх досліджень у фахові вісники. Це доводить нещодавнє дослідження. Адже чоловіки частіше, ніж жінки, використовують прикметники «унікальний», «оригінальний» і «перспективний» у заголовку або анотації до своїх досліджень – і це має свої наслідки: в середньому таке «самовихваляння» приносить на 13 % більше цитувань.




Зображення: poba/ iStock​. 


 

Наукові публікації у фахових вісниках мають бути об’єктивні, ґрунтуватися на фактах, бути точними та піддаватися верифікації – за цим стежать певні контрольні інстанції, зокрема рецензування (peer-review), коли експертизу статті здійснюють колеги по фаху автора. Крім того, оцінювання змісту має не залежати від того, хто є автором та якої він статі. Деякі фахові журнали навіть вирішили зазначати лише ініціали авторів.

 

Проте навіть у вмісті фахової статті присутні субтильні гендерні ефекти, які тепер виявив Марк Лерхенмюллер (Marc Lerchenmüller) з Мангаймського університету та його колеги. Для свого дослідження вони з допомогою комп’ютерних програм проаналізували мову понад шести мільйонів наукових публікацій у галузі медицини та біологічних наук. Матеріалом для порівняння стали статті, авторами та співавторами яких були або чоловіки, або жінки – статті з одного журналу та року в період з 2002 по 2017 рік.

 

Метою науковців було знайти свідчення «позитивного фреймінгу» – просто кажучи, те, що в об’єктивно нейтральній статті та наукових результатах надає позитивної оцінки. Наприклад, це були прикметники «перспективний», «унікальний», «оригінальний», а також «блискучий». Лерхенмюллер і його команда порівняли, чи існує статева відмінність у використанні 25 таких формулювань.

 

І вони натрапили на закономірність: чоловіки-науковці у своїх дослідженнях значно частіше використовували висловлювання позитивного фреймінгу. В середньому порівняння виявило, що у публікаціях, де головними авторами були чоловіки, вжито до 13 % більше позитивно конотованих прикметників, у порівнянні з тими статтями, авторами яких були жінки.

 

Що важливо, найсильніше ця статева відмінність проявлялася у найпрестижніших фахових журналах – там вона сягала навіть 21 %, визначили науковці. «Тож наше дослідження надає очевидні докази того, що чоловіки в медицині і біологічних науках презентують свої дослідження позитивніше, ніж жінки, – констатував Лерхенмюллер і його колеги. – Ця відмінність у “самопрезентації” може зумовлювати те, що жінки в академічній медицині та в науці загалом залишаються у меншості». Адже оцінка впливу власних публікацій для наукової кар’єри відіграє визначальну роль.

 

Позитивний фреймінг може означати конкретні переваги, і це доводить дослідження: фахові статті, що містять елементи «самовихваляння», цитують в інших публікаціях до 13 % частіше, повідомив Лерхенмюллер. І тут відмінність була то виразнішою, що респектабельнішим був вісник. «Це означає, що помічені статеві відмінності позитивного фреймінгу мають важливі наслідки», – сказали учені.

 

Отже, навіть у здавалося б об’єктивному науковому світі присутні ознаки «самопродажу» – і при цьому проявляються статеві відмінності. Науковці припускають, що ця форма «продажу» власних досягнень та результатів у чоловіків суспільство радше приймає. Натомість дівчат і жінок привчають поводитися скромно.

 

«Чинники, що лежать в основі гендерної дисгармонії в академічному світі, різноманітні та складні, – наголошує співавтор Анурам Жена (Anupam Jena) з Гарвардського університету. – Але важливо усвідомлювати, що тут важлива й мова – і як джерело нерівності, і як симптом гендерних розбіжностей у процесі соціалізації».

 

 

Nadja Podbregar

Fachartikel von Männern sind selbstlobender

Universität Mannheim, Harvard Medical School, 18/12/2019

Зреферувала С. К.

15.01.2020