Те, що Путін звинувачує Польщу в антисемітизмі, співпраці з Гітлером та розв'язуванні Другої світової війни, новиною, звичайно, вже не є. Новиною є те, що він це зробив чотири рази за тиждень (і ніхто не сумнівається, що повторить це в Ізраїлі на 75-ту річницю звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау), в тому числі яко головнокомандувач Російської Федерації на колегії Міністерства оборони.
Виявилося, що на думку згаданого головнокомандувача, на саміті глав СНД тема польського антисемітизму не була висвітлена з належною глибиною.
Тому на доволі в'ялій колегії Міноборони РФ вже після традиційної доповіді міністра оборони новоспечений історик у статусі президента РФ раптом попросив слово і почав полум'яно поглиблювати свій незакритий гештальт: спочатку, за вже усталеним ритуалом, він зі всієї душі висловився про відому резолюцію Європейського парламенту, яка, мовляв, "ставить чи не на одну дошку Німеччину і Радянський Союз, натякаючи або навіть прямо кажучи про те, що Радянський Союз несе повну відповідальність за початок Другої світової війни".
А далі він, розпалюючись, буквально перейшов на крик: "Це, звичайно, бздури і маячня! Радянський Союз був останньою країною в Європі, яка підписала пакт про ненапад з Німеччиною. Останньою!!! Всі інші провідні країни Європи це зробили до СРСР! Так, пакт Молотова–Ріббентропа, так, він був підписаний... І там був секретний так званий договір про розподіл сфер впливу. А чим займалися європейські країни до цього? Рівно тим же самим! Всі зробили те ж саме! Починаючи з 1938 року, коли Гітлер пред'явив свої претензії на частину Чехословаччини, Великобританія, Франція здали свого союзника – хоча у них був договір з Чехословаччиною про взаємодопомогу – і дали Гітлеру можливість захопити частину Чехословаччини!"
Цитувати архівні документи генералам, як Путін робив це перед лідерами СНД, потреби не було, тому цю частину ритуалу він пройшов швиденько, а далі різко підняв емоційну напругу звинувачень: "Але що зробили інші держави? Та ж сама Польща? Вони фактично вступили в змову з Гітлером! Це прямо видно з документів, з архівних документів! Ще питання, були там якісь секретні додатки або не були, – це не важливо! [в цьому пункті Ян Валєтов з ним категорично не погоджується: «Я так розумію, що в архівах ФСБ вже малюють секретні протоколи між Польщею і Німеччиною? Єдине питання: коли протоколи будуть опубліковані?» — Z] Важливо, як вони діяли. Діяли точно в змові! Просто документи, як вони вели переговори. А на так званій Мюнхенській конференції Гітлер прямо представляв інтереси Польщі [раніше це звучало у формі припущення, – Z], частково — Угорщини [а це вже нове, раніше звучало, що Гітлер представляв інтереси Польщі, а Польща втягнула в цю справу невинну Угорщину контрадмірала Горті, – Z]... Прямо представляв інтереси, а потім ще полякам сказав: «Ви знаєте, важко було відстоювати ваші інтереси». У нас це все в документах є. Слава богу, у нас досить архівних документів, що дісталися нам як трофеї ще з європейських країн після Другої світової війни!"
Зауважмо, що говорив це Путін не своїй паралельній четвертій владі чи владі сусідніх держав СНД, а безпосереднім військовим підлеглим, для яких він – верховний головнокомандувач. Кожне його слово – це наказ, який треба ловити ще невимовленим, кожне речення – це підстава для їхніх військових наказів.
І далі пішла апогейна частина ритуалу: "Та хай би це все... Що мене, чесно кажучи, зачепило, я вам чесно скажу, – так це як обговорювали Гітлер і офіційні представники тієї ж Польщі так зване єврейське питання! Гітлер повідомив міністра закордонних справ, а потім посла Польщі в Німеччині, прямо сказав, що у нього є ідея вислати євреїв в Африку, в колонії!.. Уявляєте, 1938 рік, вислати євреїв з Європи в Африку! На вимирання! На знищення. На що посол Польщі йому відповів, а потім це записав у своїй доповідній папері міністру закордонних справ Польщі пану Беку! «Коли я це почув,— пише він [посол — Z], — я йому відповів...» Фюреру він відповів, Гітлеру... [це ремарка Путіна, – Z] «Якщо він це зробить, ми поставимо йому чудовий пам'ятник у Варшаві». Сволоч, свиня антисемітська — по-іншому сказати не можна. Він повністю солідаризувався з Гітлером в його антиєврейських, антисемітських настроях і, більш того, за знущання над єврейським народом обіцяв поставити йому пам'ятник у Варшаві. І пише він своєму патрону, міністру закордонних справ, мабуть, в розрахунку на заохочення. Так би просто не став писати! [можна тільки уявити, які епітети вживатиме Путін, коли його "колеги"-історики знайдуть опубліковані архівні документи про єврейські погроми в Польщі в 1918 році, – Z]"
Юзеф Ліпський
І далі, не довіряючи, що генерали його зрозуміли, він сказав максимально прозоро: "Саме такі люди, які тоді вели переговори з Гітлером, саме такого сорту люди нині зносять пам'ятники воїнам-визволителям, воїнам Червоної армії, які визволили країни Європи і європейські народи від нацизму. Це їхні послідовники. У цьому сенсі, на жаль, мало що змінилося. І ми з вами повинні мати на увазі, в тому числі і при будівництві наших збройних сил! Зверніть увагу: ні Радянський Союз, ні Росія – ми ніколи не прагнули створювати загрози для інших країн. І ми завжди наздоганяли. Атомну бомбу створили США, і Радянський Союз тільки наздоганяв. Засобів доставки, носіїв ядерної зброї у нас теж не було, не було стратегічної авіації, Радянський Союз наздоганяв. Перші ракети міжконтинентальної дальності фактично теж з'явилися не у нас, Радянський Союз наздоганяв. На сьогоднішній день у нас унікальна ситуація в нашій новій і новітній історії: наздоганяють нас. У жодній країні світу немає гіперзвукової зброї взагалі, а гіперзвукової зброї континентальної дальності – тим більше. У нас вже у військах стоять і гіперзвукові комплекси «Кинджал» авіаційного базування, вже у військах стоять лазерні бойові комплекси «Пересвєт»…"
Через дві години, на передноворічній зустрічі з керівництвом Ради федерації і Держдуми Путін додав те, що в емоційному запалі пропустив сказати генералам: "Сталін, як би до нього не ставитися, не заплямував себе прямим спілкуванням з Гітлером! Він з ним не зустрічався! А перші особи найбільших європейських держав зробили це!"
Чи заплямував Сталін – акурат перед смертю – себе антисемітизмом, Путін не згадав. Зрештою і Гітлера він ніколи не називав "свинею антисемітською" – свинею є лиш тільки польський посол Юзеф Ліпський.
Московський кореспондент Wall Street Journal Алєксандр Коляндр з цього приводу зауважує: "Розмова, на яку посилається президент Путін, відома з перших вуст, із спогадів польського посла в Берліні Юзефа Ліпського (Josef Lipski, Diplomat in Berlin 1933-39, NY: Columbia University Press, 1968). Ліпський пише про свою зустріч з Гітлером 20 вересня 1938 року: «У Гітлера була ідея вирішення єврейської проблеми за допомогою еміграції в колонії при досягненні відповідних домовленостей з Польщею, Угорщиною і, можливо, Румунією. Почувши це, я сказав, що якщо він знайде таке рішення, то ми йому спорудимо красивий пам'ятник у Варшаві». Джошуа Ціммерман в «The Polish Underground and Jews» або Тімоті Снайдер в «Black Earth» наводять цю розмову як приклад невіри Ліпського в план Гітлера і нерозуміння всієї серйозності його антисемітської одержимості.
Натомість те, як ми це почули від Путіна, радше підштовхує до висновку, що і правильно розкурочили Польщу, так їй і треба, недалеко від Гітлера пішла, але, на відміну від Німеччини, цього не визнає».
Варто зазначити, що ідея переселити євреїв на Мадагаскар – на противагу планам сіоністів про репатріацію євреїв на Святу землю (в Африці, до речі) і створення там самостійної єврейської держави – з'явилася в Польщі (раніше – від 1885 року – вона циркулювала у Франції, Британії та інших європейських країнах, зрештою, ідея створення незалежної єврейської держави – хай навіть на Мадагаскарі – мала підримку і в сіоністських колах) після того, як французький міністр заморських територій Маріус Муте запропонував передати Польщі цю французьку колонію-острів. В 1935 році було створено державну робочу групу з вирішення єврейського питання в Польщі. Ця група наприкінці 1936 року винесла на урядове обговорення меморандум під назвою «Єврейська еміграція і колоніальні питання», в якому наголошувалася єврейська перенаселеність Польщі, перевищення єврейської народжуваності над польською, переважання євреїв в промисловості та їхній вищий, ніж у поляків, матеріальний статус.
У 1937 році Мадагаскар відвідала польська урядова комісія, в склад якої включили і представників єврейських організацій, що займалися розселенням євреїв-біженців з нацистської Німеччини. Думки членів делегації розділилися: поляки вважали, що цілком реально переселити на Мадагаскар до 60 тисяч євреїв-колоністів; євреї – що не більше 2 тисяч євреїв-емігрантів.
Гітлерівська Німеччина зацікавилася цією ідеєю, а після окупації Польщі і Франції запланувала виселити на Мадагаскар усіх євреїв Європи. Головним промотором цього плану виступав дипломат Франц Радемахер, аргументуючи можливістю перетворити євреїв на заручників, щоби в разі необхідності шантажувати їхньою долею єврейські кола США.
Цю ідею в 1940 році активно обговорювали Гітлер, Гіммлер, Гейдріх, Ріббентроп, а також Муссоліні. Співробітник гестапо Адольф Айхман підготував чотирирічний план переселення на Мадагаскар – по мільйону європейських євреїв щороку. Управління колонією передбачалося передати в руки СС. Однак битва за Британію переорієнтувала німецький флот з планованого транспортування євреїв на виконання бойових завдань.
А вже 1 липня 1941 Ґерінґ підписав наказ про призначення глави РСХА Рейнгарда Гейдріха відповідальним за цілковите винищення європейського єврейства, на початку грудня 1941 р. почав діяти перший табір смерті в Хелмно, і в січні 1942 року на Ванзейської конференції було схвалено програму «остаточного розв'язання єврейського питання».