Затишно, камерно, тихо.  У Дрогобичі відлунав XIX Міжнародний фестиваль сучасної імпровізаційної музики Jazz Bez with Marek.

 

 

 

Цьогоріч формат фестивалю був дещо іншим: бо не лише джаз лунав зі сцени дрогобицького театру, а здебільшого сучасна імпровізаційна музика, котру привезли з собою музиканти до цього міста. Все, як любив Маркіян Іващишин: нові віяння музики, інакша інтерпретація джазу, свіжі ритми звучання, більш глибші форми пізнання музики.

 

Здивували не лише музиканти зі Швейцарії, котрі й стали хедлайнерами свята, але передовсім локальні гурти, які сформувались протягом усього часу існування Джаз Безу. Відтак, можна сміливо сказати, що джаз інспірує та відіграє важливу роль у формуванні нових музичних формацій.

 

 

«Лабораторія джазу» –  студенти та випускники музичного коледжу ім. В. Барвінського у Дрогобичі першими виступили під час фестивалю, зігравши багато хорошого джазу в класичному форматі. Ініціатором та засновником гурту став музикант Ярослав Проців. Багато ритмів біп-бопу, соулу, фанку від «Лабораторія джазу» перенесли публіку із театральної зали до затишних пабів та клубів Нового Орлеану. Від одного часового й географічного простору до іншого. Дивували майстерністю, професійністю та своєю легкою безпосередністю.

 

 

Більше українського, актуального джазу можна було почути від «Лабораторія 102». Ще одна дрогобицька музична група, котра не без інспірації Маркіяна Іващишини взяла участь у фестивалі. У їхній музиці можна було ловити чистий струмінь лемківської музики, котра ідеально гармонійно перепліталась із ударними звуками, бас-гітарою та фортепіано.

 

 

Музиканти змушували публіку то напружувати слух, то поволі  й легко поринати у стан абсолютної тиші та роздумів. «Лабораторія 102» зіграли абсолютно новий матеріал, у звучанні якого викристалізовувались цікаві та несподівані імпровізації, музичні паузи та легкі, ніжні, часом дуже непоспішливі та безвітряні ритми авторського зачудування.

 

 

Тріо Nova зі Швейцарії перенесли своїх слухачів в абсолютно невагомий стан. Часом змушували почуватись у вільному падінні. Це була така-собі аудіовізуальна мандрівка простором та часом. Відкриваючи публіці форми відомого та інколи  невідомого всесвіту, тріо блукало нескінченними просторами музичного космосу, досліджуючи дивні нові світи, створюючи футуристичну атмосферу, що захоплювала публіку.

 

 

Гурт поєднав  дуже винятковий меланж стилів. Здебільшого це був пост-рок у джазі, проте ніжна та пікантна музика з космічними, філігранними звуками, спонукали людей в залі метафізично мандрувати у власній уяві. У NOVA відчувалось багато раптових, але дуже вдалих імпровізацій. Музика супроводжувалась відеопроєкціями, котрими швейцарські музиканти ще глибше і змістовніше розповіли особливу музичну історію.

 

 

Виступ джазменів зі Швейцарії став музично-візуальним перформансом, завдяки якому вони зуміли побудувати простір не лише для музики, а й передовсім для взаємного розуміння та певним чином спілкування з глядачами у залі, де музика стала важливим елементом спільного голосу та ритму. Помислу та міркування.

 

Маркіян Іващишин завше навчав: руйнувати непотрібні кордони, натомість будувати взаємний діалог, котрим почасти слугувала саме музика.

 

 

Народження Jazz Bez with Marek у Дрогобичі – це не просто заснування музичного фестивалю. Це насамперед дуже хороший приклад того, як твориться якісна і справжня культура.  Як від чогось дуже совкового, бутафорного та попсового ми поволі відходимо, виробляємо  і виробили для себе звичку слухати інше. Не те, що нам колись нав’язали, а те що ми обираємо самі. Бо музика несе у собі певні цінності та філософію. І ми їх переймаємо лише тоді, коли слухаємо, бачимо, відчуваємо. Думаємо та розмірковуємо.

 

Фото: Іра Мутка

 

17.12.2019