З Стрийщини.

Небавом, бо вже сего місяця розпічне ся сесія соймова, а ми громади на все байдужні, сидимо з заложеними руками та нарікаємо на нашу недолю, на приклад: на великі податки державні, краєві й повітові, на високі видатки в громадї, шкільні та дорогові, на лихі лїта, що привели за собою неврожай, хлїба мало, землї нам не стає, людність множить ся, жерело доходів уменшує ся а видатки все побільшають ся. Нарікаємо без кінця, глядаємо помочи, та на дармо! Одні кажуть, що нас не слухають, другим не достає доброї волї, третим треба конче піддати добру гадку і висказати явно: де і в чім лежить причина біди нашої. Найбільша причина лежить таки в нас самих громадян, де нема єдности анї охоти, анї витревалости, а як так дальше пійде і здамо ся на ласку й неласку, то хто знає, чи вже в недалекій будучности не настане таки на правду вандрівка, і то не сотнями але тисячами що день. Ну, але куди? чи до Бразилії? Коли й там уже не потребують, ба й з-відси не пустять, бо не буде о чім, хоч-би й куда-инде хотїв пійти. А відтак що-ж нас чекає більше, як нехибна смерть з голоду та холоду? Отож треба нам всїм взяти ся конче спільними силами до дїла, і то чим скорше, тим лїпше. Ми громада — великій чоловік. Маємо наших заступників в соймі і в радї державній, отже пишім до них і вискажім им на папери: в чім нам і всїм спільно грозить уже дуже близька руїна і що треба робити, аби лиху як найскорше зарадити. Домагаймо ся і пишім не раз та й не два, але поти, поки причина того злого бодай почасти не буде усунена. Тому то я хочу навести деякі причини, які менї на гадку прийшли, одні аби направити а другі цїлком усунути, та най честна публика розважить, о кілько маю в тім правду.

1. Треба нам домагати ся, щоби ради повітові були як найскорше знесені, бо тота институція нас дуже дорого коштує, міліони гроша пожирає, а хісна з неї нема анї трохи. А що конче треба вести контролю над маєтком громадским, то най на то установить ся при кождім старостві одного чи двох урядників. За того більше як три четвертини всїх коштів на ради повітові лишать ся в краю на покритє важнїйших видатків.

2. Щоби реґуляція всїх тих рік, що нам кождого року нищать наші грунти, була як найскорше переведена.

3. Щоби постримати нищенє лїсів жидами, бо жиди для свого зиску не щадять лїсів, а вода не щадить нам наших піль.

4. Щоби рогачки знести а дороги майже всї треба привести до доброго стану і то коштом цїлого краю.

5. Щоби всї дороги були обсаджені деревами овочевими і в кождім селї щоби був примусово заведений зсипок збіжа т. є. шпихлїр громадскій яко запас на лихі роки.

6. Щоби вже раз конче була заведена в краю примусова асекурація, а чистий зиск з того лишав ся в краю.

7. Щоби всї здібні до войска хлопцї письменні не служили довше як оден рік а неписьменні два роки, і щоби до вправ покликувано урльопників аж по роботах в осени.

8. Щоби побором податку заняв ся всюда сан уряд податковий, аби тим чином положити конець многим надужитям по селах.

9. Щоби вибори до рад громадских, повітових, до сойму і до ради державної відбували ся через безпосередне і загальне голосованє; бо дотеперішні вибори лише деморалізують людей а замість хісна приносять моральну і матеріяльну шкоду.

10. Щоби правительство знесло право патроната і сповнило волю духовеньства, котре домагає ся, щоби єму дати пенсію, як урядникам державним, полишивши им мешканя й огороди, за тою аби знести оплати за обряди реліґійні.

11. Щоби удержанє шкіл громадами знести, а будову шкіл і цїлковите удержанє их повинен взяти фонд краєвий. В школах, де нема навіть четвертини дїтей польских, щоби язика польского цїлком не учили. Про школах, де нема і 200 дїтей обовязаних, щоби не отворювати паралельки, с. є. не надавати другої сили учительскої, а натомість отворювати школи там, де их до тепер цїлком нема.

12. Щоби всяка справа в судах відбувала ся в коротшій дорозї.

13. Щоби справи баґательні і оскорби гонору полагоджували ся в громадї.

14. Щоби суди і всї уряди уживали до Русинів як в слові так і на письмі руского язика і щоби нас Русинів не покликувано на терміни в рускі свята.

15. Щоби право польованя мала кожда громада для себе.

16. Кожда громада повинна завести у себе конче касу громадску, а взагалї всїм нам треба стреміти до того, щоби як найскорше в кождім містї повітовім було основане руске заведенє кредитове на взір давно вже заведених польских товариств, котрі тїшать ся добрим зиском несеним им нашими селянами.

17. Треба вже конче раз положити конець піяньству по селах, до чого най возьмуть ся остро церков, школа і уряд громадскій, бо піяньство єсть причиною всякого нещастя людского, а замість шинків треба як найскорше в кождім селї завести крамницю христіяньску і читальню, а також не допустити, щоби жиди купували грунти від селян.

Тепер прошу розважити отсі мої гадки, а хто знає що більше, най дає, а ми будемо вдячні. На мою гадку — ми не повинні від того, що я висше навів, відступати і забувати о тім, що нам треба всїми силами домагатись о переведенє тих дуже великих недостатків, а зарадити им може по части сойм і рада державна, а по части й ми самі в громадї, треба лише відваги і доброї волї, а щирі заступники наші пійдуть охотно за нашим голосом, бо ми нарід, а для народу мусить стати ся то, чого він для себе домагає ся і що є можливе. А Вас, Пане Редакторе, дуже просимо не відмовити місця сїй дописи в "Дѣлї", бо й яким же инчим способом може нарід дізнати ся: в чім і яка кривда єму дїє ся.

Дѣло