З авторітетних кругів дають нам до друку ось які акти:
Українська Дипльоматична Місія в Річи Посполитій Польській.
До високого Уряду Річи Посполитої Польської:
Від імени Української Республіки, як її представник Українська Дипльоматична Місія в Річи Посполитій Польській, заявляє слідуюче:
Український народ на протязі цілого ряду віків боровся за своє право на вільне національне життя, боронив політичну независимість утвореної ним держави.
На протязі цих віків були історичні менти, коли під впливом економічно-соціяльних причин український народ губив свою незалежність та самостійність, але ніколи, як то свідчить його многовікова історія, тої незалежности та самостійности український народ не зрікався.
Кожен раз по довгих роках політичного поневолення живі народні сили здіймали боротьбу за національне визволення і сини своєю кровю покутували політичні гріхи батьків та розбивали огидні кайдани неволі, накутої чужинцями.
От і тепер, разом з иньшими поневоленими народами бувшої російської держави, український народ повстав проти московського поневолення. Коли спільними зусиллями цих народів розвалилися гнилі стіни "московської тюрми народів", Перший Український Народній Парлямент, Центральна Рада, в перший же рік свого істнування, — одмежувався від бувшої Росії, зрікся орієнтації на "царя восточного православного" і проголосив Україну самостійною і незалежною Народньою Республікою.
За самостійність і незалежність тої Республіки український народ на протязі останніх двох років провадить невпинну боротьбу з російськими імперіялістами, з якогоб лягеру вони не походили. Провадючи ту кріваву і тяжку бротьбу, Українська Народня Республіка одночасно прагне навязати добросусідські стосунки з усіма культурними державами, а передусім з тими, котрі з нею межують, з котрими Україну лучать історично-соціяльні і економічні взаємини, — в першу чергу з Річчю Посполитою Польською.
Згідно з тим своїм бажанням Український Уряд деклярує:
1. Що територія Української Народної Республіки має бути установлена з такими кордонами: починаючи від Чорного Моря по річці Дністру і від Дністра між Польщею і Україною по річці Збручу. Далі кордон Української Народньої Республіки на території бувшої російської імперії має пройти на західньо-північній Волині і остаточне вирішення тут кордону залежати-ме від вирішення Мирової Конференції в Парижі. Далі на півночи, сході і півдни кордон буде встановлений після опанування відповідних частин території українським військом і відповідних переговорів і заінтересованими державами.
2. Національно-культурні права, які Уряд Української Народньої Республіки забезпечує на території України громадянам польської національности і на відворот. Політичне становище Східньої Галичини розвязується Польським Урядом в порозумінню з представниками українського народу, мешкаючого в тій провінції.
3. Остаточне вирішення складного земельного питання, в напрямку справедливости і заспокоєння широких мас, буде переведено через всеукраїнський Установчий Парлямент, обраний на підставі загального, демократичного без ріжниці національности, для всіх рівного виборчого права і таємного голосування. На час від менту заключення і підписання між Україною і Польщею умов згоди і до скликання Уставодавчого парляменту, юридичне положення землевласників польської національности на Україні регулюється на підставі осібного погодження між Українським і Польським Урядами.
4. В справах економічно-торговельних Українська Народня Республіка бажає навязати як найтісніші стосунки з Річчю Посполитою Польською на підставах взаємности і обміну послугами в обсягу транзіту через свої території.
В свою чергу Уряд Української Народньої Республіки від Уряду Річи Посполитої Польської жадає:
1. Признання Української Народньої Республіки незалежною, самостійною Державою, підтримання змагань Української Народньої Республіки до того перед третіми державами і заключення необхідних договорів та конвенцій, поперед всього військового, торговельного і конзульського характеру.
2. Для ліквідації наслідків попередніх непорозумінь і скріплення сприятливої атмосфери взаємного довіря, доброзичливого і скорого випущення на волю цих осіб української національности, які з політичних причин конфіновані, інтерновані Польським Урядом, чи знаходяться під арештами або увязнені.
3. Допомоги Українській Народній Республиці в її боротьбі з ворогами, збруєю, наборами, амуніцією, військовим одягом і взагалі військовим майном у розмірах, які будуть опреділені окремою згодою Українського і Польського Урядів.
4. Відкриття дійсного і скорого транзіту з третіх Держав через Польщу на Україну полонених українських вояків, належних Україні грошевих знаків, військового знаряддя, одежі і всякого військового майна та матеріялів.
Подаючи до відома Уряду Річи Посполитої Польської повищу деклярацію Уряд Української Народньої Республіки вважає, що деклярація ця стане основою до навязання братніх стосунків між обома народами.
Щиро домагаючися сталого миру і найтісніщого зближення між Польською Річею Посполитою і Українською Народньою Республікою ми сподіємось, що обидва Народи в спільному єднанню утворять могутню непереможну силу, яка буде основою ладу і спокою на Сході Европи, та спричиниться до пишного розцвіту культури обох Народів.
Грудня 2 дня 1919 року м. Варшава.
Ориґінал підписали: За Уряд Української Народньої Республіки, Українська Дипльоматична Місія в Річи Посполитій Польській:
Голова Місії: Міністр Юстиції і Керуючий Мін. Закор. Справ У.Н.Р. Андрій Лівицький в. р.
Член Місії: Л. Михайлів в. р., Ржепецький в. р., Радник Секретар: П. Понятенко в. р.
Місце печаті: З ориґіналом згідне Діловий Секретар.
Український прапор