Ревізії у Львові се наш щоденний хліб. Нам вони вже не дивні. Нема ні одної української хати, в котрій не переводилисьби ревізії, часами навіть по кілька разів (навіть 7 разів!) Тепер починаються ревізії по церквах. В середу сотня польського війська переводила ревізію у Василіян на Жовківськім. Вислід дуже строгої ревізії не приніс ніякого результату; "свячених гайдамацьких ножів" у Василіян не найдено. — Ревізії в останнім часі доходять вже до зеніту. Знаємо випадки, що хтось злосливо заденунціював свого нелюблекого сусіда — і сейчас роблено у нього ревізію. Або ось такий випадок: Служниця донесла якомусь польському воякови, що в камениці мешкає якийсь підозрілий пан, бо носить військові штани і "вікелькамаші", шапку з дашком і цвікер — певно український офіцир! І справді, по якімсь часі появляється ревізія, шукає в цілій камениці "офіцира" і очевидно не находить, бо такого там нема й не було! Багато таких і подібних примірів моглиби ми навести, але дамо тому спокій, бо, як сказали ми вище, ревізії — се наш хліб насущний! Нам вони зовсім не дивні!

 

Жидівський дневник "Tagblatt" почав знову появлятися, одначе на приказ ґенерала Розвадовського друкуєть ся жидівськими й латинськими черенками.

 

Без коментарів! В ціли несення помочі для ранених Українців, які по львівських шпиталях терплять ізза недостачі відповідного харчу, окриття, подушок і т. д., завязався жіночий комітет. Сей комітет звернувся до польських властий з просьбою о дозвіл на збираннє складок по українських домах. Замість дозволу на таке гуманітарне діло, одержала делєґація комітету відповідь, що "zbiórki dla tej bandy nie zezwala sią"...

 

В справі апровізації Львова відбула міська апровізаційна комісія засіданнє, на якім обговорювано нинішне тяжке положеннє. З тих нарад довідуємося, що хліба вистане лише до найближшої середи. З бараболями недобре, бо бaгато бараболь зрабовано. Мяса нема — бо Українці всьо зрабували. Вугля дуже мало, а дерева зі східньої Галичини доставити тепер не можна. Та мимо такого страшного стану, апровізаційна комісія має гарні надії.

 

Доріжня мяса у Львові доходить вже до неймовірности. Панове різники луплять з людий шкіру. Навіть на апровізаційній комісії підношено визиск різників. Члена міської ради Котовича заатаковано, шо замість йти людности на руку попирає визиск зі сторони різників. Панове різники "доробляються" і купують каменицю за каменицею гроші бідної людности. Але за те ті панове найголосніще кричать про польськість міста Львова!

 

Тимчасова Рада міста Львова відбула засіданнє в четвер вечером. Крім відчитаних обмінних привітних телєґрам з Варшави та крім ухвалення внесень з нагоди погромів Жидів, піднесено ще справу підбивання чиншів за мешкання.

 

Вперед!

07.12.1919