Нешанованє руского язика. З Відня доносять, що ц. к. касаційний трибунал, рішаючи в третій инстанції справу, ведену у всїх трех инстанціях по руски, а в котрій і позов був виставлений по руски і рішеня першої і другої инстанції були виготовлені в рускім язицї, видав своє рішенє з дня 9 жовтня 1894 р. ч. 11.537 по польски. Се, як здаєть ся, першій факт, щоби найвисшій судовий трибунал в Австрії нарушував права руского язика.
Женьскій ліцей им. Тадея і Стефанії Предримирских в Перемишли. Свого часу доносили ми, що панна Стефанія Предримирска, властителька Сїраковець і Мацькович коло Перемишля, на вість о внесеню посла Окуневского в соймі що-до заснованя женьскої ґімназії у Львові, обіцяла призначити на сю ґімназію 50.000 зр. Сей намір п. Предримирскої був повитаний в цїлім краю дуже симпатично, однако п. Предримирска розрадила ся пізнїйше що-до місця заснованя висшого наукового заведеня для женщин, бо день перед своєю смертію, дня 28 н. ст. падолиста, зложила таке завіщанє: "Се моя послїдна воля. — Установляю моєю універсальною дїдичкою раду повітову, чи властиво перемискій повіт в таких услівях: Повіть має приймати на власність мої добра Мацьковичі в Конюхи та Сїраківцї і Ивашківцї, має их очистити з всяких довгів і залеглостей і нїколи не вільно єму тих дібр продавати, инакше переходять на власність громади міста Перемишля. Повіт має ужити що найменше 10 (десять) лїт часу до сплаченя довгів і лєґатів, а на сю сплату буде розпоряджати рентою з аренди тих дібр, дальше лїсом в Мацьковичах вартости 70.000 зр.; також позваляю именованим мною кураторам обтяжити дібра до потрібної висоти в кредитовій институції. По довершенім очищеню дібр мають куратори, котрих понизше вказую, приступити до заснованя в Перемишли висших наукових курсів для женщин. Ті висші курси мають носити назву "Женьскій ліцей имени Тадея і Стефанії Предримирских". Єсли би перемискій повіт приймив сю власність і спадщину, именую кураторами: кождочасного презеса ради повітової, д-ра Леонарда Тарнавского, Вп. Гуґона Круликовского ц. к. адюнкта з дорадчим голосом Впреос. архіепископа Кароля Гриневецкого, виленьского епископа, замешкалого тепер в Тухові. Єсли би перемискій повіт або перемиска громада не приймили сеї спадщини найдальше до року і опізненєм в обнятю спадщини довели добра до субгастації, тогдї установлюю універсальною спадкоємчинею академію наук в Кракові, або єсли она відмовить чин сс. Назарянок, котрий устроїть се жіноче заведенє в Галичинї після своєї гадки. На случай коли-б не повіт лише громада обіймила мою спадщину, в наслїдок відмови або недодержаня условій перемиским повітом, стає куратором, замість презеса повіта, кождочасний презес міста Перемишля. З причини, що я нотаріяльною умовою забезпечила моїй улюбленій матери ренту 2500 зр. а безпроцентовий капіталик 12.000 зр. платний в 9 лїтах від дати сеї умови, отже тепер не записую їй нїчого крім столового срібла, порцеляни і таких меблїв, які признасть потрібними, щоби уладити ся в Кракові. Товариству "Szkoł-и ludow-oї" записую цїлу мою бібліотеку і 1000 зр., розумію сим перемиску філію товариства." — Дальше обіймає завіщанє лєґати і подрібні вказівки для кураторів, котрих именує ся рівночасно екзекуторами послїдної волї покійної.
Процес о публичне насильство. В краківскім карнім судї, перед звичайним трибуналом, розпочала ся вчера карна розправа против Войтїха Бульвиньского, 31-лїтного шевского челядника з Кракова і против 19 товаришів. Войтїх Бульвиньскій і Людвик Лоясевич обжаловані о злочин публичного насильства і провину викликаня збіговища; инші их товариші обжаловані о провину збіговища дня 14 жовтня с. р. в часї звістних в Кракові робітничах забурень, коли прийшло до бійки з поліцією, котра заборонила робітникам демонструвати в користь загального права голосованя.
З краківского університету. Иматрикуляція слухателїв краківского університету відбуде ся дня 7 н. ст. грудня о 11-ій годинї з полудня. Чину иматрикуляції довершить ректор університету проф. Брович. Після університетскнх виказів записало ся на першій рік слухателїв: на теольоґічний видїл 21, на правничій 190, на лїкарскій 42 а на фільософічний 41. З причини отвореня лїкарского видїлу у Львові, зменшило ся число студентів І-го року на лїкарскім видїлї з 93 на 42. Також і фільософічний видїл вказує вменшенє фреквенції, бо минувшого року вписало ся на І-шій рік 61 слухателїв, а сего року лише 41. Натомість піднесло ся число правників І-го року з 177 на 190 слухателїв, отже о 13.
Дѣло