Презідент висшого суду краєвого у Львові бар. Яков Симонович внїс — як пишуть польскі часописи — просьбу о перенесенє єго в стан супочинку. Єго наслїдником, як кажуть, мав стати п. Александер Тхуржницкій, віцепрезідент висшого суду краєвого.
Скаженина у Львові. В часї від 10 до 30 падолиста с. р. сконстатовано у Львові сїм случаїв скаженини у псів, між котрими зловлено одного на улици Городецкій. В наслїдок того зарядив маґістрат, щоби пси воджено на линовцї або заосмотрювано их каганцями та щоби не вводжено псів до публичних льокалїв.
Славна артистка польска Моджеєвска виступила за час гостини своєї на сценї львівскій двацять і пять разів. Кожде представленє принесло більше-менче 1200 зр. brutto, отже разом около 30.000 зр. Хоч кілька представлень грано на цїли доброчинні, все-таки панї Моджеєвска вивезла зі Львова що-найменче 10.000 зр.
На засїданю секції исторично-фільософічної краківскої академії наук дня 15 жовтня с. р. відчитав историк д-р В. Чермак свою студію про відносини Володислава IV. до Козаччини перед вибухом бунту Хмільницкого.
Люстрація громадских маєтків. В случаях викритя мальверсацій в громадских фондах лучає ся часто, що начальники громад, взглядно инші члени громадскої зверхности, толкують ся, що ужили касових припасів на часткове або цїлковите покритє залеглих податків, а на случай викритя недобору в фондах податкових кажуть, що покрили ними біжучі громадскі потреби. Щоби на будуще зарадити таким, звичайно з правдою незгідним викрутам, котрі дуже утрудняють викритє властивого стану річи, видала краєва дирекція скарбу порученє своїм підвластним орґанам, покликаним до нагляду над стяганєм податків, щоби на случай викритя дефравдації відносили ся до повітових видїлів з просьбою о рівночасне переведенє ліквідації фондів громадских і аж на основі вислїду ліквідації тих фондів і громадских податків, примінять они законом оправдані средства. Краєвий видїл візвав в наслїдок того повітові видїли, щоби зі своєї сторони удїляли охотно помочи делєґатам політичної власти в тім напрямі і щоби переводили ліквідацію громадских фондів при спільнім порозуміню і рівночасно з ліквідацією податків, переведеною орґанами податкової власти.
Про нового епископа краківского кн. Пузину знаходимо в послїднім числї петербургского Kraj-у допись з Галичини, котра де-чим і для нас цїкава. Дописуватель констатує, що кн. Пузина перескакав щеблї єрархічні з незвичайною скоростію [Відомо, що він навіть не вибув двох років студій богословских, а вже єго висвятили; товариші єго богословцї ще не скінчили богословія, як єго вже зробили каноніком, а за пару лїт і епископом суфраґаном.] Говорять, що кн. Пузина яко суфраґан у Львові не тїшив ся популярностію у підвладного духовеньства, бо був зверхником строгим і богато вимагаючим. [А може й длятого, що так швидко перескакав по щаблях єрархічних.] При слабосилости вікового архієпископа він був управителем архидіецезії в повнім значіню слова. Єму приписують значне піднесенє латиньского обряду в сторонах руских, де костели остатними часами тратили свій блеск, а латиньскі кольонії що-раз більше забували о своїм обрядї і горнули ся до храмів греко-католицких. Отже він там подвигнув костели та й нових набудував, обряд латиньскій віджив, побільшало число костелів і парохій латиньских. В тім напрямі напружив він свої сили — і певно тота енерґія була міродатна при именованю єго епископом краківским. Дописуватель Kraj-y на дві характеристичні річи ще не звернув увагу, а именно: по перше, що той кн. Пузина, котрий тілько енерґії показав в спасаню римо-католиків від храмів греко-католицких [т. є. руских], походить з давного руского роду, а по друге, що краківскій епископскій престол має остатними часами особливе щастє до епископів з роду руского, бо й попередник нинїшного епископа кс. Дунаєвскій походив з роду руского — дїд єго ще був руским священиком...
Дѣло