Фото: ukrmilitary.com
13-й окремий десантно-штурмовий батальйон 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ носитиме ім’я Героя України полковника Тараса Сенюка. Відповідний указ підписав 2 грудня Президент України Володимир Зеленський.
«Ураховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною Героя України полковника Тараса Михайловича Сенюка та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань особовим складом 13-го окремого десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, постановляю присвоїти ім’я Героя України полковника Тараса Сенюка 13 окремому десантно-штурмовому батальйону 95 окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України і надалі іменувати його – 13 окремий десантно-штурмовий батальйон імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95 окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України», – йдеться в Указі.
Фото: gazeta.ua
Український військовослужбовець, десантник, полковник Збройних Сил України, Герой України (посмертно) Тарас Сенюк родом з Івано-Франківщини. Він народився 22 червня 1980 року в Коломиї. 1997 року закінчив коломийську середню загальноосвітню школу № 6. З дитинства мріяв стати військовим, в лавах Збройних Сил України – з 1997 року.
2001 року закінчив з відзнакою аеромобільний факультет Одеського інституту сухопутних військ. Після закінчення військового інституту його скерували до Житомира.
З 2001 року проходив службу в 95-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А0281. Пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону.
2003 року брав участь у миротворчій місії в Іраку, де служив командиром механізованого розвідувального взводу з дислокацією в так званій точці «Форт», на кордоні з Іраном. Миротворці контролювали 150-кілометровий відрізок ірано-іракського кордону, окрім патрулювання, служили на блокпостах, допомагали працювати місцевим прикордонникам і митникам на офіційному пункті пропуску «Арафат». Після повернення додому продовжив службу на посаді командира аеромобільної роти.
2007 року Сенюка відправили у Косово, де довелося патрулювати неспокійні райони, супроводжувати миротворчі колони, чергувати на стаціонарних блокпостах. Був призначений на посаду начальника штабу 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А1910, місто Житомир. 2013 року призначений на посаду командира 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади.
З весни 2014 виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на сході України.
Підполковник Сенюк загинув 3 червня 2014 року під час виконання бойового завдання зі знищення укріпленого опорного пункту терористів у Семенівці, на околиці міста Слов'янськ. Комбат був попереду, разом із розвідувальним взводом. У бою, керуючи діями тактичної групи, він загинув від кулі снайпера. Куля великого калібру пробила бронежилет комбата, завдавши йому смертельного поранення. Керування підрозділом після загибелі командира взяв на себе ротний Олег Бутніцький, завдання було виконане, але з втратами з боку військовиків, 13 десантників дістали поранення, серед них і капітан Бутніцький.
6 червня із загиблим офіцером попрощалися в Житомирі, де він служив і мешкав із сім'єю. 7 червня Тараса Сенюка поховали у рідній Коломиї на Алеї Слави Центрального міського цвинтаря. У Коломиї залишилися мати Тараса Сенюка Наталія Сенюк і брат, у Житомирі – дружина Ольга та донька Єлизавета 2005 року народження.
6 червня 2014 року Тарасові Сенюку присвоїли військове звання полковника (посмертно). 20 червня 2014 року – звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) – за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті територіальної цілісності і незалежності України, жертовне служіння українському народові.