Присяга Николаю ІІ у Львові.

Россійскій консуль п. Пустошкин таки вкінци довів якось до того, що заприсяг підданих царя Николая II., чинячи им тую велику вигоду, що не потребували їхати задля того до Россії або до Відня. З одними православними не мав клопоту, бо тих заприсягнув упрошений до того православний парох о. Воробкевич. Инакше вийшло з римо-католиками і жидами.

 

П. Пустошнин, заки оголосив день присяги, порозумів ся був з аеп. Моравским і з рабіном д-ром Каро: першій визначив на присягу костел св. Антонія, другій божницю, а присяга мала відбути ся в мові россійскій. Тимчасом пробощ костела св. Антонія відмовив проводити присягу по россійски. Консуль донїс о тім властям до Россії а рівночасно рішив ся покликати лат. ксьондза з Россії, аби заприсяг католиків, і оголосив, що присяга відбуде ся не в костелі св. Антонія, але в консулятї. Між тим наспіла до п. Пустошкина депеша з Россії, що назначений аеп. Моравским львівскій пробощ може провести присягу римо-католикам по польски. П. Пустошкин, уважаючи, що справа вже на добрій дорозї, залишив спровадити ксьондза з Россії, а повідомив аеп. Моравского, що на основі дозволу наспівшого з Россії можуть римо-католики складати присягу по польски, отже попросив о визначенє священика. На те аеп. Моравскій відповів, що він не позволить лат. ксьондзови провести хоч би й по польски присягу анї в костелї анї навіть в консулятї. Так само рабін д-р Каро відмовив божницї [бо спротивив ся тому кагал, аби не дразнити Поляків], але бодай заприсяг жидів в консулятї. П. Пустошкин знайшов ся в правдивім клопотї: що зробити з римо-католиками, котрі на єго оголошеннє зїхали ся з різних сторін до консуляту. Деякі хотїли присягати разом з православними в православній церкві, але консуль не дозволив, бо після инструкції католики мають складати присягу перед священиком католицким. Остаточно, улягаючи просьбам римо-католиків, таки заприсягнув их в консулятї.

 

Пише о тім нинішна Gazeta Narodowa: "Консуль п. Пустошкин читав присягу по россійски а оден з присутних рівночасно по польски. Хоч було заповіджено, то однак при присязї не асистував анї ксьондз католицкій, анї проповідник; не було також хреста на столї. По присязї піддані царя підписали свої назвища на урядовім аркуши, обовязуючи ся, що на випадок, як би сесю присягу узнано за недостаточну, то на жаданє повторять єї перед властію в Конґресівцї або в Россії". Отже можлива річ, що ті римо-католики, між котрими є бідаки, будуть мусїли ще їхати за кордон складати присягу... Цїкава річ: хто тим бідакам дасть на дорогу? Рабін бодай в тім напрямі обезпечив своїх одновірцїв.

 

Дѣло

29.11.1894

До теми