На порталі «Gazety Wyborczej» читаю в коментах: «Чорна п’ятниця – день, коли поляк виходить на лови мисливцем, а повертається оленем».

 

 

Що ж, уміння західних сусідів посміятися зі себе самих їм не позичати. Українцям воно б теж не завадило – з огляду, скажімо, на той самий різновид масового ошуканства, званий чорною п’ятницею, що з року в рік набирає дедалі шаленіших обертів і на наших теренах. Перефразовуючи комент польського дотепника, я замінив би тільки два слова: «поляк» на «українець», а «олень» – беручи до уваги вітчизняні лінґвістичні особливості – на «алєнь».

 

І що ж то за день такий у нас сьогодні? Чому п’ятниця й чому чорна?

 

Оригінал треба, як завжди в таких випадках, шукати у США. Ідея полягала в тому, щоб одразу після Дня Подяки розчистити торговельні склади й полиці, звільняючи місце для наступної товарної хвилі – подарунків до Різдва. Й оскільки День Подяки завжди випадає на останній четвер листопада, і вся країна, розсівшися по автах, їде в гості до родичів, то наступний день (остання п’ятниця листопада) є чорним у сенсі неминучих транспортно-пішохідних заторів. Торговельні боси швидко зрозуміли потенційну прибутковість цього дуже особливого дня і вирішили переламати неґативну асоціяцію з його назвою, влаштовуючи велетенські розпродажі всього, що мають, за зниженими цінами.

 

Але День Подяки (Thanksgiving Day), до якого так тісно прив’язана чорна п’ятниця, – суто американське національне свято. Тож у культурах, які живляться власними національними традиціями, є так само власні відповідники чорної п’ятниці. Як, наприклад, Boxing Day (цілком промовиста назва) у Британії – 26 грудня, по завершенні Різдва.

 

У нас же з цього поверхового наслідування вийшла, як завжди в таких випадках, незугарна карикатура. Охочий до халяви народ переважно й не зауважує, що ніякого «обвалу цін» насправді немає, а торговельні мережі успішно алєнізують його – і роблять це ніяк незгірш за політтехнологів, які втюхують чергову залежалу партію «нових облич».    

 

Чорна п’ятниця Ельдорадо.

 

Чорна п’ятниця Розетка.

 

Чорна п’ятниця Фокстрот.

 

Чорна п’ятниця Епіцентр.

 

На пошті та в мережі аж нудить: «Чорна Зниждятниця». Ну що за бездарні копірайтери вигадують ці конструкції?! Й комусь же платять за цю жахливу зниждятницьку халтуру?!  

 

Чорна п’ятниця у Львові, шопінґ-ґід «Де шукати знижки у Києві», всеукраїнський «Розпродаж року». Шалено низькі ціни, черги, бійки, драма!

 

Наші ділки завжди щось нібито переймають із західної (головно – американської) культури, але все це тут-таки безнадійно спаскуджують. Продаж «похідних» продуктів, з гіршими характеристиками, виготовлених лише для реалізації в «чорну п'ятницю» – це про них. І про нас. Бо поки увесь цивілізований світ дедалі рішучіше відмовляється від ідеї надмірного й самовбивчого споживання, ми зі своїми «акціями» та «знижками» котимося в минуле цивілізації – на дно голодного й холодного радянського союзу, в якому, щоправда, не було днів подяки, зате бійки в чергах і масові забіги по харчі та сякий-такий одяг траплялися більше ніж реґулярно. 

 

Прикметно таке: ледь не половина ошалілих від цього божевільного шопоголізму у своїх фейсбуках і на форумах зізнаються, що беруть у ньому участь лише заради «інтересу до хаосу й безладу». Крім того, щоб «відчути смак конкуренції». Придбання речей на розпродажах нагадує лови (привіт мисливцям!) або змагання за олімпійські медалі. Це нагода показати себе сильним, кмітливим і гнучким. Активізуються забуті генетичні механізми, рівень адреналіну зашкалює, з’являється азарт від здобичі. Людина в натовпі (охопленому купівельною ейфорією) поводить себе менш раціонально, заряджаючись емоціями від інших, і думати вже не встигає: «Всі купують, і я хочу», «Всі побігли, і я побіг», «Усі ведуться, і мені в кайф».

 

Цей ефект, як ми дізналися цьогоріч, уже почав працювати не лише в торговельних центрах і супермаркетах: на політичному ринку так само. Не здивуюся, коли статистика найближчим часом підтвердить, що адептами вітчизняної чорної п’ятниці є близько 73 відсотків населення. З їхнім суто дослідницьким «інтересом до хаосу й безладу» та адреналіновими зашкалами типу «зробимо їх ще раз!»

 

Читаю ще один коментар із порталу «Виборчої»: «В країні, де люди дали себе вмовити, що правляча нині партія – патріоти, успіх чорної п’ятниці ґарантований залізно». Написано ніби про Польщу, а здається, що насправді про нас. От лише «патріоти» я замінив би для ясності на «слуги народу».

 

І додав би, що за кожною п’ятницею настають субота, неділя – а там і понеділок. І не дай Боже він також виявиться чорним. І не таке вже воно від нас далеке, те 9 грудня.

 

29.11.2019