Обидва фіналісти конкурсу на посаду директора Українського інституту національної пам'яті – перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський і керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” Антон Дробович – хвалять енерґійність УІНП каденції Володимира В'ятровича. Коли ж ідеться про роботу на майбутнє, то Яблонський бачить значний пласт роботи перед собою, натомість Дробович іще й змінив би те, що вже розпочав інститут часів В'ятровича, на більш виважене та ліберальне.
Про це пише видання "Історична правда", котре провело бліцопитування фіналістів конкурсу.
Відповідаючи на прохання оцінити діяльність колишнього директора УІНП, Антон Дробович сказав: "Володимир В'ятрович і його команда зробили багато роботи і дуже голосно заявили про неї. Мені подобаються далеко не всі рішення та методи, якими вони діяли. Деякі речі хочеться переробити або завершити в інший спосіб. Але слід віддати належне цим людям – це чи не перший випадок в історії української незалежної держави, коли хтось так пристрасно і рішуче здійснював гуманітарну політику. Вони мали волю, силу і чин. Чи сподобалося це більшості громадян? Щодо цього є питання".
Натомість Василь Яблонський зауважив, що "Володимиром була зроблена велика робота на посаді голови УІНП", але, "очевидно, що роботи на цьому напрямі ще досить багато".
Антон Дробович каже, що йде в УНІП, бо хоче зробити офіційну політику пам'яті в Україні "більш виваженою та ліберальною".
Василь Яблонський обґрунтовує свою амбіцію тим, що УІНП – "це складний і ефективний інструмент у сфері національної політики пам'яті". "Вважаю, що у мене є достатньо досвіду (професійного, управлінського, життєвого) для роботи на цій посаді. У мене є команда, у мене є підтримка серед широкого кола істориків (усіх поколінь), є власне бачення подальшої роботи УІНП", – пояснив він.
Визначаючи перед собою пріоритети, Дробович зазначив, що прагне забезпечити "результативність та зрозумілість діяльності УІНП для платників податків", "щоб інституція не сприймалася як рупор агітації, ідеологічної боротьби чи пропаганди, а стала зрозумілим для громадян інструментом налагодження суспільного діалогу та зміцнення здорової ідентичності".
Пан Антон триматиметься "історичної чесності та посилення інтелектуальної моди на критичне мислення в питаннях політики пам'яті".
Кандидат також прагне збільшити рівень інклюзивності офіційної пам'яті – "докладати більше зусиль із збереження пам'яті про спільну історію українців та українських поляків, євреїв, вірмен, татар, греків, болгар та інших". "Ми є дуже різноманітною політичною нацією, і це має краще відчуватися в діяльності УІНП", – окреслив він.
Що ж до Василя Яблонського, то його пріоритети – по-перше, "не забувати, що це – центральний орган виконавчої влади в Україні, в якої є власні національні інтереси", по-друге, пам'ятати, що, "крім українців, Україну вважають своєю батьківщиною також представники багатьох національних меншин", по-третє, "бути чесним перед собою".
АНКЕТА
Три книги з історії України, які справили найбільший вплив:
Антон ДРОБОВИЧ:
"Сказання про війну козацьку" Самуїла Величка;
"Бабин Яр" Анатолія Кузнєцова;
"Червоне століття" Мирослава Поповича.
Василь ЯБЛОНСЬКИЙ:
"Україна. Історія" Ореста Субтельного;
"Жнива скорботи" Роберта Конквеста;
"Історичні есе. У 2-х т." Івана Лисяка-Рудницького.
Василь Яблонський, 53 роки, – український історик, політолог, держслужбовець. Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Кандидат філософських наук. Нагороджений орденами “За заслуги” ІІІ і ІІ ступенів.
Антон Дробович, 33 роки, – фахівець зі сучасних комунікацій, культуролог. Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. Доцент Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Експерт з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.
