митрополит українсько-католицької церкви, високозаслужений церковний діяч, великий громадянин, покровитель і меценат української культури, визначний знавець і любитель мистецтва, щирий опікун і щедрий добродій української молоді
помер у Львові в середу 1. листопада 1944 р. Похорон відбувся в неділю 5. ц. м. — Вічна Йому Пам'ять!
Покійний Митрополит народився 1865 р. у Прилбичах Яворівського повіту у відомій родині графів Шептицьких, що дала нашій Церкві кількох високих достойників і заслужених діячів. Після закінчення богословських студій та осягнення докторату трьох факультетів і висвячення в чині оо. Василіян, працював кілька років як священик. У 1899 році, після смерти еп. Куїловського, прийняв свячення на єпископський престіл у Станиславові, а вже в 1900 р. став львівським архієпископом і галицьким митрополитом. Отже справи нашої Церкви вів повних 45 років. На цьому становищі доводилось Йому поборювати всякі труднощі. Як Митрополита українсько-католицької Церкви і гарячого українського патріота вивезено Його з наказу російського царського уряду 1914 р. зі Львова у глибину Росії, звідки він повернувся до рідного краю щойно в 1917 році. Не зважаючи на незвичайно важкі часи й обставини, в яких приходилось діяти Митрополитові Андреєві, заслуги Його для української Церкви мають вічну, непроминаючу вартість.
Як громадський діяч Митрополит Андрей є основником Українського Національного Музею, Богословської Академії, Народної Лічниці, захистів для сиріт, фундатором стипендій для шкільної молоді і т. д. і т. д.
У признанні наукових заслуг Андрея графа Шептицького іменовано дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка. У признанні заслуг як громадського діяча Його іменовано почесним членом Товариства «Просвіта» у Львові та інших установ. У р.р. 1941-42 був Митрополит почесним президентом Української Національної Ради у Львові.
*
Наступником Покійного на митрополичому престолі у Львові став архієпископ д-р Йосиф Сліпий.
Земля