Нині ополудні, 18 листопада, заупокійною панахидою у римо-католицькому обряді громадськість Львова навіки попрощалася із видатним фотографом сучасності Олексієм Іутіним. Вісімдесятилітнього світлиняра, який помер від тривалої важкої недуги, провели в останню дорогу  на Личаківський цвинтар, де й поховали.

 

Він був естетом, романтиком, символістом.

 

 

Коли б Олексій Іутін зробив лише тільки портрет графіка світової слави Олександра Аксініна, що тепер сприймається за художню ікону, то вже цим одним міг би залишитися в історії. А таких портретів своїх видатних сучасників мав чимало.

 

 

Коли б Олексій Іутін залишив по собі лише світлини до афіш Польського народного театру у Львові, то й цими мав би всі шанси увійти до історії європейської культури. А театральних світлин інших непересічних колективів у нього також багато.

 

 

Коли б Олексій Іутін запам’ятався тільки елегантними сильветами Львова, то вже також увічнив би своє ім’я. А він же мав цілий альбом «Мій Львів»!

 

 

Його останні галерейні виставки у Львові й поза Львовом минали вже без нього. Але із безліччю зацікавлених і зачудованих глядачів…

 

 

Був майстром чорно-білих оптимістично-віталістичних композицій у раблезіанському дусі,  символістських картин  на мітологічні  мотиви, романтичних  візій  у жанрі ню. Щоб створити ці незабутні образи, які відчитувалися як постмодерний перегук із творами світової культури, мусив бути сам собі  постановником, реквізитором, сценографом, костюмером, режисером і оператором камери. Такий собі Умберто Еко за об’єктивом фотоапарата.

 

 

Творив вільно, не улягаючи політичним доктринам. Брав за натурників  люд творчий і співрозмовний: тих же  акторів, режисерів, художників, фотографів.  Вельми вимогливо ставився до праці та її результатів, не задовольняючись аби чим.

 

 

Належав до Національної спілки фотохудожників України, брав участь у численних міжнародних виставках за кордоном: від Польщі – до Китаю, Японії і Канади, де здобув безліч призів. А крім того був заслуженим діячем польської культури та лауреатом премії ім. Василя  Пилип’ юка.   

 

Та що найзворушливіше:  будучи з походження етнічним росіянином (уродженцем Гатчини, що поблизу Санкт-Петербурга) свідомо виплекав свою львівську, європейську й католицьку  ідентичність...

18.11.2019