Коли дослідження зважає на бідність то лише з огляду на дефіцит, який вона зумовлює. Нідерландсько-британська команда вчених переконана, що потрібно переоцінити поведінку людей, які живуть у бідності: її варто трактувати як спробу щонайкраще розпорядитися своїми можливостями. Аргументи на користь такого погляду описали Вілем Франкенвіс (Willem Frankenhuis) і Даніель Нетл (Daniel Nettle) у статті журналу «Current Directions of Psychological Science».




Зображення: rapideye / getty images / istock (фрагмент)


 

Згідно з класифікацією Світового банку, бути бідним означає не могти задовольнити свої базові потреби, не контролювати свого середовища та зазнавати підвищеного ризику стати жертвою насильства. Цим зумовлений стрес призводить до розвитку недуг та передчасної смерті, пояснюють психолог Франкенвіс та поведінковий дослідник Нетл.

 

Тож бідні люди зорієнтовані радше на своє теперішнє, ніж на далеке майбутнє. Наприклад, вони менше заощаджують та інвестують в освіту чи здоров’я – на це вказують автори у власному дослідженні. Люди обирають короткочасну вигоду тоді, коли не вірять у обіцяні переваги потім.

 

Наскільки це тверезий погляд на життя, залежить від того, як ставитися до майбутнього: вочевидь короткострокові рішення можуть окупитися, засвідчує комп’ютерна симуляція. «Коли панують великі злидні і майбутнє виглядає непевно, віддавати зразу всі гроші може стати рішенням, сповненим сенсу», – пишуть Франкенвіс та Нетл.

 

Так автори пояснюють, чому жінки, що живуть у злиднях, раніше народжують дітей. У цьому винні не брак інформації чи недостатні навички планування – більш імовірно, жінки правильно оцінюють свої шанси в заданих обставинах. Той, хто живе у бідності, перед створенням сім’ї просто має менше часу інвестувати у власну освіту та майбутнє. Недуги загрожують вже у середньому дорослому віці, коли діти ще не стали на ноги. І молоді бабуся й дідусь могли б допомагати, а пізніше самі потребуватимуть допомоги.

 

Згідно з оцінками британського дослідження для жінок, фінансові можливості яких обмежені, не позбавлене глузду народжувати дітей приблизно на вісім років раніше, ніж для жінок з багатих сімей. Авторський дует доходить висновку, що дослідження бідності дотепер дивилося на проблему крізь окуляри привілейованих верств і повинно переосмислити дефініції «нормальної» та «функціональної» поведінки.

 

 

Christiane Gelitz

Was vernünftig ist, ist relativ

Spektrum.de, 28.10.2019

Зреферувала С. К.

15.11.2019