Листопадове соціологічне опитування Центру Разумкова фіксує завершення "медового періоду" нової влади: частка громадян, котрі вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, фактично зрівнялася з часткою тих, котрі дотримуються протилежної точки зору – вперше після сплеску ейфорії, котрим супроводжувалася зміна влади в Україні.
Так, 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі (у вересні було 57%, у жовтні – 45%), натомість 35% кажуть, що події розвиваються в неправильному напрямі (у вересні – 17%, у жовтні – 29%), ідеться у звіті Центру Разумкова.
Оцінюючи те, як змінилася ситуація у країні в цілому у порівнянні з початком 2019 року, 48% респондентів вважають, що вона не змінилася, 26% – що загальна ситуація в країні погіршилася, а 15% – що покращилася.
Сфери, в яких покращення респонденти відзначають частіше, ніж погіршення: рівень свободи слова (на покращення вказують 20% опитаних, на погіршення – 14%), рівень демократії (відповідно 17% і 14%), обороноздатність країни (відповідно 19% і 16%), міжнародний імідж України (відповідно 25% і 22%).
Сфери, в яких погіршення відзначають частіше, ніж покращення: рівень цін і тарифів (на погіршення вказують 50% респондентів, тоді як на покращення – лише 5%), охорона здоров'я (відповідно 31% і 6,5%), соціальний захист (відповідно 28% і 7%), рівень добробуту родини (відповідно 27% і 8%), оплата праці (відповідно 24% і 5%).
Частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їхні сподівання, зменшилася у порівнянні з жовтнем із 23% до 17%, незмінною (5%) залишилася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 14% зросла частка тих, хто заявив, що нова влада не виправдала їхніх сподівань. Відносна більшість усе ж вважає, що ще занадто рано давати оцінку діям влади.
Хоча найчастіше громадяни України вважають, що нинішня влада краща, ніж попередня, проте частка згодних із цим порівняно з жовтнем знизилася з 48% до 43%; з 27% до 30% зросла частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, з 8% до 12% – тих, хто вважає, що вона гірша за попередню.
Найбільшою довірою серед державних та суспільних інститутів користуються Збройні сили України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерські організації (70%), Президент України (68%), Церква (65%).
Недовіру найчастіше висловлюють російським медіям (не довіряють їм 80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновницькому апарату (68,5%).
Баланс довіри-недовіри до Президента як інституту становить +43,4%. Для порівняння, у вересні позитивине "сальдо" становило +65,9%, а у жовтні +48%.
Баланс довіри до Верховної Ради вже зайшов "у мінус" (-1%), а Кабінету Міністрів України – близький до рівноваги в точці нуля.
Персональна ж довіра до Володимира Зеленського залишається на високому рівні: йому довіряє 68,2% (40,1% – радше довіряє, 28,1% – цілковито довіряє). Для порівняння, у жовтні було майже стільки ж – 70,5% (42,5% довіряло цілком, а 28% – скоріше довіряло).
Довіру українців також мають Голова Верховної Ради Дмитро Разумков (52%), Святослав Вакарчук (37%), Олег Сенцов (36%), Олексій Гончарук (34%).
Недовіру найчастіше висловлюють Петру Порошенку (79%), Віктору Медведчуку (75%), Юлії Тимошенко (70%), Арсену Авакову (69%), Юрію Бойку (68%).
Дослідження проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року. Опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.