Про ситуацію в "рускім клюбі" принесли сими днями Narodni Listy — як кажуть, на основі информацій від самих членів того клюбу — таку статью:

 

"З руского клюбу в радї державній звіщає ся нам річи дуже прикрі. Первістно семичленна громадка зменшилась нинї лиш на пять членів. Посли проф. Романчук і Телишевскій опустили єї вже при кінци минувшої кампанії, а прочі від весни не зійшли ся, бо о. Мандичевскій раз-у-раз недугує і сидить по-за Віднем. На товчок з польского "кола", на котре очевидно напирають з урядових місць у Львові, зійшли ся польонофільскі і правительственні посли проф. Барвіньскій і проф. Вахнянин та й прибрали собі посла Підляшецкого. Барвіньскій і Вахнянин поставили внесенє — візвати проф. Романчука, щоби зложив мандат члена комісії буджетової. Против того внесеня виступив пос. Підляшецкій, замітивши, що пос. Романчук не має мандату в комісії буджетовій від руского клюбу, але від цїлої палати послів. Однакож внесенє принято двома голосами. Отже пос. Романчук одержав таке письмо з секретаріяту руского клюбу: Сим взиває ся Вас, щоб Ви звернули клюбови мандат, котрий Вам до комісії буджетової рускій клюб повірив, позаяк клюб хоче мати в тій комісії иншого заступника. Романчук відповів: Чудує мене то письменне візванє, тим більше, що єсть що-дня в парляментї нагода заявити менї се устно. А сли письмо до мене має мати якусь офіціяльну форму, то мусить бути підписане презідією клюбу. Доки се не наступить, не дам нїякої мериторичної відповіди. — Доси в справі тій не зайшло нїчо нового. Пос. Барвіньскій виїхав до Львова, а остались у Відни лише Вахнянин і Підляшецкій. Сей другій чинив заміти Вахнянинови, як він міг посилати послови Романчукови в имени клюбу письмо, про котре прочі члени клюбу нїчого не знають. Сеся пригода причинить ся лиш до збільшеня супротивности межи рускими послами з Галичини."

 

Про сю пригоду була вже недавно в "Дѣлї" звістка в дописи з Відня, однакож не було там згадки про дуже цїкаву річ, именно про становище посла Підляшецкого в тій справі. Як бачимо, пос. Підляшецкій не годить ся з таким поступованєм своїх товаришів в клюбі.

 

Дѣло

05.11.1894