Не закопати до могил

цього, що творче та живе,

ні Чорний Янгол  —  лопотом зловісних крил

струни душі не перерве.

 

Вже сльози й арфи непотрібні

ні плач за днями, що розбилися об скелю.

Не вішайте на стелю

прикрас жалоби чорносрібних.

 

Вже не придавить камінь часу

стихійних мрій, що виросли з землі,

хоча б гірку отрути чашу

подали руки злі.

 

Ще зацвітуть лани просторії,

забудемо, що пережили.

Ще вирівняє Бог могили

колесами історії.

 

Не загнуздати вже живла,

не вижере пісок очей,

бо є найвища Влада Влад,

що присуд ізрече.

 

Не випалить сердець посуха

та не запаморочить сном юрби.

Не закопати у гроби

живого духа.

 

[Четвер, 3 листопада 1932]

 

 

[Дзвони, 1932, ч.11, с.697]

 

01.11.2019