Організаційні збори львівських письменників. В одній з кімнат порожнього ще будинку на вулиці Коперника, вперше за сорок місяців війни, зустрілися радянські письменники Львова. По сусідних кімнатах гуляє вітер. Розбиті вікна. На підлозі валяються обривки німецьких, угорських, італійських і румунських газет. В цьому старовинному будинку, що був переданий в свій час радянською владою письменникам Львова, німці влаштували казарми для військ своїх сателітів. Змінюючи один одного, колишні союзники гітлерівців пограбували майно Будинку письменників, всі його меблі і бібліотеку. Раніш клуб письменників був центром літературного життя міста. Понад п'ятдесят прозаїків, поетів, драматургів і критиків об'єднувала львівська філія Спілки радянських письменників. Багатьох з них не долічилися тепер на перших організаційних зборах. Замучений професор Тадеуш Бой-Желенський. 4 червня 1942 р. на «Пісках» за Львовом розстріляна гестапівцями талановита белетристка Галіна Гурська — автор книг "Друга брама", "Над чорною водою". Забито під час втечі Олександра Дана, німецькою бомбою у перший же день війни було забито Степана Тудора, Софію Харшевську, Олександра Гаврилюка, Францішка Парецького. Був замучений талановитий прозаїк, автор перекладеної на російську мову повісті "Солдати" Адольф Рудницький. Забито єврейських письменників Шудриха, Перле, Кацізна, Вебер. Переслідуваний гітлерівцями, застрілився у Стрийському парку Генрих Бальк. В конц-таборі Освенціма знищений львівський поет Станіслав Роговський. В Янівському таборі на околиці міста закатований член Спілки письменників, що працював в галузі малих жанрів, Еммануїл Шлехтер. Багато інших письменників пропало без вісті.

Тепер львівська організація нараховує сімнадцять членів спілки. Письменники Петро Козланюк, Ярослав Галан, Михайло Рудницький, Ян Бжоза, Петро Карманський, Іван Ковач, Володимир Бєляєв, що виступили на перших зборах, говорили про найближчі завдання львівських письменників. Незабаром у Львові буде виходити новий літературно-художній журнал. Спілка вже приступила до збору матеріалів для першого номера. Ті літератори, які під час німецької окупації вели щоденники, зараз передають їх у розпорядження редколегії. Розшукуються неопубліковані твори забитих письменників, написані ними у підпіллі. У першому номері журналу буде опубліковано широкі матеріали про німецькі звірства, про величезну шкоду, яку завдали німці культурним установам Львова. Буде також опублікована стаття про злочинні дії українсько-німецьких націоналістів у літературі.

Перша зустріч і обмін думками виявили величезне бажання писати. Цього права, доки німці перебували у Львові, були позбавлені всі чесні літератори. Зараз вони з охотою повертаються до літературної праці. Відроджена організація Спілки разом з клубом письменників допоможуть місцевим літераторам. (ОблРАТАУ).

 

Археологічні розкопки в Десятинній церкві. З 1939 по 1941 рр. археолог-професор М.К. Каргер провадив розкопки в Десятинній церкві м. Києва. Війна перешкодила йому опублікувати результати своїх робіт. Цими днями професор М.К. Каргер зробив повідомлення в Українському філіалі Академії архітектури СРСР про результати своїх археологічних розвідувань.

Розкопки фундаменту церкви дали можливість встановити стиль, конструкцію, будівельні матеріали стародавнього пам'ятника Київської Русі X століття. При розкопках знайдено капітолій церкви, що добре зберігся, чудові мармурові фрагменти саркофага, в якому, як гадають, були поховані князь Володимир, або його дружина, візантійська принцеса Ганна, виявлений дерев'яний склеп X або початку XI віку, де був похований дружинник в бойовому спорядженні. Під фундаментом церкви виявлений глибокий колодязь з скелетами людей, два заступи, меч, шлем, намисто, хрест, венеціанська монета, золотий перстень, шматки тканин з дорогими срібними прикрасами, дерев'яний посуд, формочка для відливки срібних прикрас. За припущенням професора М.К. Каргера, під час облоги Десятинної церкви Батиєм (1240 р.) група людей намагалась прорити підземний хід і загинула під стінами церкви, що впали. (РАТАУ)

 

Вільна Україна

31.10.1944