Співголови Німецько-української історичної комісії Ярослав Грицак та Мартін Шульце Вессель відкинули закиди посла України в Німеччині Андрія Мельника, котрий після засідання петиційного комітету Бундестаґу звинуватив комісію, а насамперед українську її частину, в неувазі до теми Голодомору, а ширше – у бездіяльності.
Про це йдеться у заяві Ярослава Грицака та Мартіна Шульце Весселя, опублікованій на офіційній сторінці комісії.
"Ми висловлюємо жаль, що Ви заатакували нас у спосіб, не притаманний досвідченому дипломатові", – зазначили співголови комісії.
Раніше посол Андрій Мельник після розгляду в Бундестазі петиції про визнання Голодомору геноцидом заявив, що вважає незадовільною роботу комісії і наполягає на її переформатуванні.
"Я можу про це відверто сказати, ми не задоволені роботою двосторонньої Німецько-української історичної комісії. Мало того, що ми не задоволені, ми розчаровані так званою роботою цієї комісії упродовж останніх чотирьох років", – сказав посол, додавши, що це стосується навіть не так німецької частини, як української.
Мельник згадав, що був серед тих, хто звертався до керівництва МЗС Німеччини навесні 2015 року та просив виділити фінансування на роботу цієї комісії саме з огляду на такі важливі теми, як Друга світова війна, Голодомор – "щоб їх справді ґрунтовно могли розглянути". Втім, згодом він розчарувався.
"Мої письмові звернення, дзвінки до співголови комісії, пана Ярослава Грицака, з проханням висловити думку якщо не всієї комісії, то принаймні її української частини напередодні розгляду такого питання як зараз (визнання Голодомору геноцидом), залишилися без відповіді протягом численних тижнів. Я вважаю таку позицію безвідповідальною. І ми зараз будемо намагатися порушити питання, щоб робота комісії була повністю переформатована", – цитує аґенція "Укрінформ".
Мельник обурений тим, що робота комісії обмежується однією конференцією на рік, на котрих обговорюють "другорядні питання", натомість проблеми ключового значення – Голодомор, історична пам’ять у ФРН про жертв-українців – залишаються поза увагою. "Я вважаю, що це неприпустимо. І ми будемо намагатися змінити такий підхід. Ми будемо взагалі ставити під питання принцип роботи цієї комісії. А називати її німецько-українською станом на сьогодні, виходячи з результатів роботи, поки що язик не повертається. Це – німецька комісія, в якій формально беруть участь кілька українських істориків", – заявив Мельник.
Натомість Ярослав Грицак і Мартін Шульце Вессель у своїй спільній заяві пишуть, що Андрій Мельник применшує роль комісії й неправильно трактує її місію, а також вводить громадськість в оману, не зауважуючи тематики Голодомору в її роботі.
Співголови комісії пишуть, що Німецько-українська історична комісія "є першим та єдиним іституційним містком між німецькою та українською історіографією". "Вона була і залишається винятково громадською ініціативою, котра не залежить від фінансування чи підтримки ані німецьких, ані українських державних інститутів. Вона зберігає академічну автономність", – зазначають співголови комісії.
На їхнє переконання, комісія, попри скромні фінансові можливості, успішно виконує свою роль. Зокрема, від 2015 року у Німеччині та в Україні відбулося п'ять конференцій, на котрих дискутувалися "основні питання української історії та українсько-німецьких стосунків" за участі істориків не лише цих двох країн, а й фахівців із Європи та Північної Америки; комісія провадить стипендіальні програми для молодих українських і німецьких істориків для виїзду на студії; також для молодих науковців щорічно проводять тренінґ з методології та теорії історії; комісія готує портал на тему модерної історії України, спрямований на вчителів та учнів поза академічним світом, перша частина котрого – про Другу світову війну – відкриється на початку наступного року.
"Нещодавно ми особисто інформували Вас про нашу роботу. Відтак, нам тим більш незрозуміло, що ви вирішили публічно заатакувати роботу комісії. Ваші інтерв'ю містять низку фактичних помилок: українські історики так само віддані комісії, як і німецькі колеги; на останніх конференціях комісії виступало більше українців, ніж німців; Ваше твердження, що комісія займається "вторинними темами", незрозуміле. Темою конференцій 2018 та 2019 років була історія Другої світової війни, яка, безумовно, не мала другорядного значення для України", – ідеться у заяві.
Співголови наголошують, що тема Голодомору належала до центральних тем у роботі комісії. Зокрема, у 2017 році комісія входила до співорганізаторів міжнародного симпозіуму "Імперія, колоніалізм та голод у порівняльній історичній перспективі".
"Ми продовжуватимемо досліджувати Голодомор, який так трагічно знищив населення України у 1930-х роках, у нашій роботі та дискусіях. Голод – який забрав життя стількох німнцькомовних в Україні (менонітів та інших) і щодо котрого існують солідні німецькі джерела – прямісінько входить у мандат нашої комісії", – заявили історики.
"Ми висловлюємо жаль, що Ви заатакували нас у спосіб, непритаманний досвідченому дипломатові. Ми відмовляємося прийняти твердження, що робота комісії мусить зазнати реструктуризації через політичне втручання", – ідеться в заяві істориків.
Співголови комісії запросили Андрія Мельника до розмови й висловили надію на усунення всіляких непорозумінь, котрі могли виникнути довкола розуміння завдань історичної комісії.
24.10.2019