Після недоспаної ночі люди часто хочуть зїсти донатса або щось подібне; чому з’ясували вчені. Адже недосипання робить нюхову систему чутливішою до спокусливих запахів їжі. Водночас вона погано комунікує з іншими ділянками мозку, що зазвичай опрацьовують інформацію, важливу для харчової поведінки людини. Ці зміни часто призводять до того, що втомлені люди неодноразово тягнуться за висококалорійною їжею.

 


Зображення: Stock-colors/ istock.

 

Якщо замало спати, наслідки стають помітними дуже швидко. Люди почуваються втомленими, незвично дратівливими і не можуть сконцентруватися. Ще один ефект недоспаної ночі – відчуття голоду на так звану джанк-фуд (небажану їжа). «Невиспані люди надають перевагу солодкій та жирній їжі, що з часом може спричинити до надлишкової ваги», – пояснила Сурабі Бутані (Surabhi Bhutani) з Північно-Західного університету в Чикаго.

 

Але чому так? Дослідження вказують на те, що у відповідь на нестачу сну наш організм посилено продукує ендоканабіноїди. Цей нейромедіатор, крім іншого, залучений до регулювання апетиту та харчової поведінки, а також визначає, як наш мозок реагує на запахи – зокрема на запахи їжі.

 

Аби більше дізнатися про вплив ендоканабіноїдної системи на розвиток незвичних бажань перевтомлених людей – наприклад, бажання їсти донатси, – науковці провели експеримент з 29 піддослідними. Для цього чоловіків і жінок у віці між 18 і 40 роками поділили на дві групи. Першій групі дали змогу виспатися однієї ночі, а через кілька тижнів відбувалася тестова ніч, коли вони могли спати лише чотири години.

 

Щодо другої групи науковці перевернули експеримент: після короткої ночі наступала та, коли можна було відпочити. Вдень після кожної тестової ночі Бутані та її команда пропонували учасникам узгоджене меню – на сніданок, обід і вечерю. Крім того, для піддослідних був доступний буфет з різними закусками на вибір. Вчені стежили, як часто вони пригощалися і що саме обирали.

 

Результат: «Учасники дослідження змінювали свою харчову поведінку, – повідомив колега Бутані Торстен Кант (Thorsten Kahnt). – Після того, як їх позбавили сну, вони більше їли харчі з високим вмістом калорій, зокрема донатси, шоколадні кекси та чіпси». Аналіз крові підтвердив, що ця поведінка супроводжувалася зміною концентрації ендоканабіноїдів. Так, рівень нейромедіатора 2-олеогліцерол (2-OG) суттєво зростав після недоспаної ночі.

 

Її наслідки помітні і в мозку. Перед тим, як учасники розвідки отримували вільний доступ до буфета, науковці представляли їм низку різних запахів – серед них аромати харчів та не харчів. При цьому вчені з допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії спостерігали, як на них реагує частина нюхової кори – так звана грушеподібна кора. Це перший кортикальний регіон у мозку, що отримує інформацію від носа.

 

Дослідження засвідчило: у перевтомлених учасників ця частина нюхової системи реагувала на запахи їжі суттєво сильніше, ніж на запахи неїстівних об’єктів. Натомість у виспаному стані ця ділянка мозку демонструвала приблизно однакову активність щодо обох типів запахів. Науковці встановили, що після активної ночі грушеподібна кора гірше взаємодіяла з острівцевою корою, з якою зазвичай обмінюється інформацією.

 

Острівцева кора отримує сигнали, важливі для адекватної харчової поведінки. До цього належать нюхові та смакові подразники, а також інформація про наповненість шлунка. Через недостатньо сильний зв'язок важливої інформації в мозку бракує, і це позначається на харчовій поведінці. «Коли грушеподібна кора неправильно комунікує з острівцевою корою, люди шукають калорійну їжу», – повідомив Кант. Тож результати продемонстрували: що меншим є зв'язок між двома ділянками мозку, то більше зростав рівень нейромедіатора 2-OG і сильніше змінювався вибір закусок піддослідних.  

 

Тобто нестача сну впливає на ендоканабіноїдну систему людської нервової системи. Як наслідок – погіршується комунікація між острівцевою корою та грушеподібною корою і люди частіше їдять калорійну їжу. На думку науковців, подібні механізми могли б відігравати важливу роль при виборі їжі в інших контекстах. Тож від кращого розуміння цих явищ вчені очікують напрацювання нових підходів у боротьбі з надлишковою вагою.

 

Як можна протистояти бажанню наїстися «непотрібними калоріями» після короткої ночі? Оминати спокусливих запахів, радить Кант: «Наші результати доводять, що нестача сну робить мозок вразливішим до привабливих харчових запахів. Може, наступного разу варто буде опитувати тих клієнтів магазину донатсів, що поспішають на літак о 6-й ранку», – резюмує учений.

 

 


Daniela Albat
Warum Schlafmangel Lust auf Junkfood macht
Northwestern University, 9.10.2019
Surabhi Bhutani, James D Howard, Rachel Reynolds, Phyllis C Zee, Jay Gottfried, Thorsten Kahnt
Olfactory connectivity mediates sleep-dependent food choices in humans
Elife, 8.10.2019
Зреферувала С. К.

 

17.10.2019