Коли Тобі в неволі важко

І серце в болю защемить,

Здави твій смуток, жаль і горе,

А серце в груди най мовчить!

 

Що жінка, діти дома плачуть,

Що в хаті голод і журба,

Все те дрібне! Одні повернуть,

А других вкрила вже земля.

 

Здави твій смуток! Ворог бачить

На глум він плач твій підойме,

Тому цить, серце, цить, кохане,

Таким шляхом все воля йде.

 

Домбє 18. VIІІ. 1919.

 

[Український голос, 12.10.1919]

12.10.1919