Польскій тероризм супротив Русинів в стрийскій радї повітовій довів вкінци до того, що — як одержуєм нинї вість зі Стрия — на вчерашнім засїданю ради повітової всї Русини, обурені крайною нетерпимостію польскої більшости при виборі віце-презеса, ґреміяльно виступили з ради повітової, отже остали ся в нїй самі панове Поляки з своїми braćmi mojżeszowego wyznania... З заяв радних-Поляків виходило, що они в радї повітовій "відплачують ся" за недавну маніфестацію загального збору "Підгірскої Ради" звернену против того, що поїздку Стрийщан на виставу ужили шовіністи польскі для демонстрації в дусї політики чужої рускому народови. В имени Русинів зложив на радї деклярацію д-р Олесницкій, а потім всї Русини радні [кромі д-ра Олесницкого ще о. декан Шанковскій, п. Роман Тишовницкій, о. Давидяк і пп. Бісик, Ковалїв і Курцеба], заявивши, що виступають з ради, опустили салю засїдань. Факт сей викликав в Стрию велике вражінє.

 

З табору руских радикалів. Заходом коломийских радикалів заснували ся сего лїта — як читаємо в "Хлібороб-і" дві "Народні Спілки" на Покутю: одна дня 8 липня в Хоцемири повіта городеньского а друга в Пядиках повіта коломийского. В Хоцемири відкрив збір Иван Бородайкевич з Бортник [тепер увязнений в судї товмацкім], а по двогодинній промові д-ра Даниловича з Коломиї вписало ся до Спілки 83 членів [Русинів обох обрядів], вибрано видїл з самих селян і порішено заложити склепик "Народної Спілки", шпихлїр і читальню з річною вкладкою 20 кр. В Пядиках вписало ся до товариства понад 80 членів, не лиш мужчини але й женщини [женщин загріла на зборі промовою Анна Павликівна з Коломиї], до видїлу вибрано самих селян і ухвалено заложити читальню і крамницю, ["Хлібороб" каже, що заснованє "Народної Спілки" в Пядиках мало своє жерело в сильно розбудженім там руху тверезости: люде давали собі поспільно слово і додержували вже через два роки, а тепер завязали ся в товариство.] — Радикали велику вагу кладуть на свої орґани "Народ" і "Хлібороб", яко на найважнїйше средство аґітаційне, длятого на всяких зборах і вічах накликують ся до піддержуваня тих орґанів. Однакож наклики ті, видко, не богато помагають. "Хлібороб" [мимо того, що на заголовку єго стоїть поклик: "Ширіть Хлібороба від хати до хати і від села до села!"] з причини недостачі фондів виходить дуже неправильно. Послїдний нумер в обємі одного аркуша друку вийшов за три нумери, а редактор адвокат д-р С. Данилович так відзиває ся до читателїв: "Се число "Хлібороба" спізнило ся так довго і вийшло одно за три длятого, що нема чим друкувати. Друкарня застановила нам роботу, бо дуже богато читателїв не поплатили передплати за сей рік а декотрі й за давнїйші роки. [Звичайна у Русинів исторія! — Ред.] Ми мусїли аж заручати друкарни, що залеглости постягаємо, то сей нумер ще вийшов. Всї довги, що нам винні читателї, відступимо друкарни і она буде мусїла хиба через суд стягати" і т. д. Що-до другого орґану радикалів, "Народа" видаваного рівно-ж в Коломиї під редакцією п. Михайла Павлика, нотуємо вість, що між радикалами розбирає ся тепер питанє: чи не лучше би було "Народ" перенести з Коломиї назад до Львова.

 

В часї торжественного закритя вистави, ві второк дня 16 н. ст. жовтня, буде промовляти крім згаданих вчера кн. Сапіги, кн. Сангушка і д-ра Мархвицкого ще й д-р Савчак. Участники торжества виступлять в балевім або народнім одязї.

 

На університетї у Відни було записаних в послїднім лїтнім семестрі 5308 слухачів, між тими 3976 звичайних а 1332 надзвичайних. З того припадало на теольоґічний факультет 176 звичайних а 9 надзвичайних, на правничій 1794 звичайних а 240 надзвичайних, на медициньскій 1584 взглядно 843, на фільософічний 422 взглядно 240. З Галичини між звичайними слухателями було 5 теольоґів, 158 правників, 172 медиків і 28 фільософів; між надзвичайними 4 правники, 68 медиків і 25 фільософів. Порівнанє тих статистичних даних з давнїйшими показує, що число студентів віденьского університету зменшає ся. Сама Галичина по знесеню греко-кат. духовної семинарії у Відни і заснованю медичного факультету у Львові дає і буде давати их чим раз менше. Страта двох найповажнїйших учених, яку віденьскій університет потерпів в послїднім роцї, хто знає, чи не відібєсь на нїм ще шкіднїйше.

 

З програми викладів, які оголошено на зимовий семестр 1894/5 р. найцїкавійші для нас лиш ті, що входять в обсяг славяньскої фільольоґії. В сїм семестрі будуть читати: Д-р В. Яґич про славяньскі древности і исторію славяньскої фільольоґії почавши від смерти Копитара; д-р І.К. Їречек про Славян і Візантійцїв у першій половинї середних віків; д-р К. Штрекель про славяньску народну етимольоґію; д-р Фр. Пастернек старославяньску граматику з читанєм поодиноких старославяньских текстів і про славяньску митольоґію; д-р Вондрак исторію ческої літератури і введенє в славяньску палеоґрафію з практичними вправами.

 

Віче урядників з Галичини відбуде ся, як ми доносили, у Львові дня 14 н. ст. жовтня. Завтра дня 13 н. ст. жовтня будуть витати на зелїзничих двірцях гостей з провінції члени львівского орґанізаційного комітету. В суботу вечером зійдуть ся участники в міщаньскім касинї, щоби взаїмно познакомити ся, в недїлю будуть на богослуженю, а о 12-ій годинї в полудне начнуть ся наради віча в ратуши. По обідї оглянуть участники виставу.

 

Дѣло

12.10.1894